Рішення № 63887080, 26.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" грудня 2016 р. Справа № 911/3682/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, АДРЕСА_1)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, село Мархалівка, вулиця Комсомольська, будинок 22)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» (92143, Луганська обл., Троїцький район, село Малоолександрівка, вулиця 1 Травня, будинок 4)

про стягнення 857,30 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») звернулось у господарський суд Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі ТОВ «ПК Трейдсервісгруп») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» (далі ТОВ «Агропромислова компанія», в якому з урахуванням заяви №23-7/11 від 23.11.2016 про збільшення позовних вимог (арк. с. 44-49) просить солідарно стягнути з ТОВ «Агропромислова компанія» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» 1080,98грн 3% річних і 9156,48грн інфляційних у звязку з несвоєчасним виконанням рішення господарського суду Київської області від 25.11.2014 у справі №911/4371/14 та на підставі договору поруки №07-04-2014-85 від 07.04.2014.

Позивач також просить солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача адвокатські витрати у сумі 1067,00грн та витрати по сплаті судового збору.

Відповідачі у судові засідання не зявились, не скористались своїм правом на надання відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Київської області від 25.11.2014 у справі №911/4371/14 за позовом ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ «Агропромислова компанія» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ «Тридента-Агро» та ФОП ОСОБА_1, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015, позов задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» три проценти річних у сумі 6 599,73грн; з ТОВ «Агропромислова компанія» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» стягнуто 34 584,36грн пені і 15981,39грн інфляційних втрат (арк. с. 14-24).

Зазначеним рішенням встановлено наступне.

28.03.2008 між ТОВ «Тридента-Агро» (продавець) та ТОВ «Агропромислова компанія» (покупець) було укладено Договір №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі по тексту Основний договір).

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.06.2009 у справі №19/103 стягнуто з ТОВ «Агропромислова компанія» на користь ТОВ «Тридента-Агро» 99 966,17 грн. основної заборгованості за Договором від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, 10 845,45 грн. пені, 1 351,35 грн. трьох процентів річних, 8 233,56 грн. інфляційних втрат, 14 994,92 грн. штрафу за період з 04.11.2008 по 17.04.2009, а також витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 6 000,00 грн., 1 353,91 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначеним рішенням встановлено факт наявності простроченої заборгованості ТОВ «Агропромислова компанія» перед ТОВ «Тридента-Агро» в сумі 99 966,17 грн., та, відповідно, обовязок боржника у звязку із простроченням грошового зобовязання сплатити кредитору борг з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, а також сплатити передбачені договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення та штраф.

Поряд з цим, судом встановлено, що в подальшому рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.2010 у справі №1/254 стягнуто з ТОВ «Агропромислова компанія» на користь ТОВ «Тридента-Агро» пеню в сумі 27 675,04 грн., 3% річних в сумі 3 683,39 грн., інфляційні нарахування у сумі 9 842,15 грн. за період з 18.04.2009 по 31.08.2010, державне мито в сумі 412,01 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,01 грн. та 1 949,32 грн. витрат на послуги адвоката.

23.12.2010 між ТОВ «Тридента-Агро» (первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено Угоду №191-ТА про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку статей. 512-519 ЦК України), згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Агропромислова компанія» (боржник) зобовязання щодо сплати розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

02.07.2012 між ФОП ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) укладено Угоду №121/07-12 про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку статей. 512-519 ЦК України), згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Агропромислова компанія» (боржник) зобовязання щодо сплати розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу та згідно угоди від 23.12.2010 №191-ТА про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку статей. 512-519 ЦК України), у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

За умовами вказаної Угоди новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат за період існування прострочення виконання боржником грошового зобовязання з 01.09.2010 по 23.12.2010 згідно договору від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (пункт 1.2. Угоди) сума яких становить, проте не обмежується 10353,94 грн., в тому числі 4676,14 грн. пені, 902,87 грн. процентів річних та 4774,93 грн. інфляційних втрат.

Крім того, за умовами угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу по відношенню до боржника щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, у звязку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (пункт 2.3. Угоди).

07.04.2014 між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) укладено Договір поруки №07-04-2014-85 (далі Договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязку товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» (боржник) щодо виконання грошового зобовязання щодо сплати розміру 3% річних у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору від 28.03.2008р. №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу та угоди від 02.07.2012р. №121/07-12 про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

Рішенням господарського суду Київської області від 25.11.2014 у справі №911/4371/14 встановлено факт наявності права позивача ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» станом на 03.10.2014 нараховувати та стягувати з боржника 34 584,36 грн. пені, 6 599,73 грн. 3% річних та 15 981,39 грн. інфляційних втрат, а всього 57 165,48 грн., які нараховані у звязку з простроченням виконання зобовязання по оплаті вартості отриманого ТОВ «Агропромислова компанія» товару по договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-15-08 від 28.03.2008 у сумі 97477,49грн.

Зазначені обставини в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.11.2014 у справі №911/4371/14 в частині стягнення 3% річних у сумі 6 599,73грн виконане 11.07.2016, в частині стягнення 15 981,39грн інфляційних втрат 07.10.2016.

У позові, що розглядається у даній справі, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» просить стягнути з відповідачів солідарно 1080,98грн 3% річних і 9156,48грн інфляційних, які нараховані ним на суму стягнутих рішенням господарського суду Київської області від 25.11.2014 у справі №911/4371/14 6 599,73грн 3% річних та 15 981,39грн інфляційних втрат за період з дня набрання рішенням законної сили і по день оплати, яке, на думку позивача.

При цьому позивач вважає, що рішення господарського суду Київської області від 25.11.2014 у справі №911/4371/14 є підставою виникнення у відповідачів грошового зобовязання у сумі 22581,12грн (6 599,73грн + 15 981,39грн).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього Кодексу встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

У випадку, що розглядається, правовідносини між сторонами виникли на підставі господарських договорів (договору між ТОВ «Тридента-Агро» (продавець) та ТОВ «Агропромислова компанія» від 28.03.2008 №01-15-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, Угод між ТОВ «Тридента-Агро» (первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) №191-ТА від 23.12.2010 про заміну кредитора у зобовязанні, Угоди між ФОП ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) №121/07-12, від 02.07.2012 про заміну кредитора у зобовязанні, Договору поруки між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) №07-04-2014-85 від 07.04.2014).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (глава 51 «Правові наслідки порушення зобовязання. Відповідальність за порушення зобовязання») боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, грошове зобовязання по сплаті інфляційних нарахувань на суму боргу за весь час прострочення, а також трьох проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, є не самостійними зобовязаннями, а є похідними від основного зобовязання а саме: зобовязання по оплаті товару, виконаних робіт, наданих послуг і тому подібне.

І нараховуються інфляційні і проценти річних на суму простроченого платежу по грошовому зобовязанню, а не на суму стягнутих рішенням суду інфляційних нарахувань і процентів річних, як то заявив позивач.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України сплата інфляційних нарахувань на суму боргу і процентів річних це відповідальність боржника перед кредитором за прострочення виконання грошового зобовязання.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги безпідставні і не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене і підписане 03.01.2017.