Ухвала суду № 63882544, 03.01.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6942/16-ц

У Х В А Л А

03 січня 2017 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Герасименка В.А., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму авансу за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 26 вересня 2016 року в розмірі 54300 грн., а також понесені судові втирати.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2016 року за заявою позивача були вжиті заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на 1/3 частину належної відповідачу квартири АДРЕСА_1 вартістю за останньою оцінкою 49902,66 грн. (149708 грн. : 3).

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулися з заявами про скасування вказаного заходу забезпечення позову, посилаючись на відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відповідач є приватним підприємцем, має регулярний високий дохід, достатній для виконання рішення суду, у зв'язку з накладеним арештом на частку квартири відповідач позбавлений можливість розпорядитися своєю власністю, яка не є предметом спору, крім того, саме позивач в односторонньому порядку відмовилася від попереднього договору купівлі-продажу квартири.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 вказані заяви підтримав та наполягав на скасуванні забезпечення позову.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти скасування заходу забезпечення позову, посилаючись на те, що відповідач має намір виїхати до Ізраїлю, у зв'язку з чим буде неможливо виконати рішення суду в разі задоволення позову.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, вважає, що заяви про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

За змістом статті 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Цією ж нормою передбачено, що суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. У разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві.

Аналіз наведених норм свідчить, що забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення, у зв'язку з чим скасування цих заходів судом може мати місце у разі виконання судового рішення або відмови у задоволенні вимог позивача, або коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як роз'яснено в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Разом із тим, у заяві про скасування заходів забезпечення позову не наведено жодних доказів, що на сьогодні потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, чи змінилися обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову.

Суд враховує, що між сторонами дійсно існує спір з приводу повернення суми авансу за попереднім договором купівлі-продажу квартири, а тому скасування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення судом позову.

Наявність у відповідача доходу, достатнього для виконання можливого рішення суду, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки в силу приписів частини 2 статті 154 ЦПК України відповідач має право замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві, що є наслідком скасування накладеного арешту, у зв'язку з чим вжитими заходами забезпечення позову, які носять тимчасовий характер та є співмірними із заявленими позовними вимогами, права відповідача суттєво не обмежуються.

Крім того, доводи, викладені в заяві про скасування заході забезпечення позову, про те, що позивач в односторонньому порядку відмовилася від попереднього договору купівлі-продажу, стосуються незгоди з позовними вимогами та повинні з'ясовуватися під час розгляду справи по суті.

Враховуючи, що суду не надані докази, що на сьогодні потреба в забезпеченні позову відпала з тих чи інших причин, або змінилися обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову, у задоволенні заяв про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 154, 209-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяв представників відповідача ОСОБА_5 і ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня оголошення. Особи, які брали участь у справі і не були присутні під час оголошення ухвали, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. Ю. Марченко