Постанова № 63881541, 27.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2016 року № 826/24627/15

Окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А., суддів Данилишина В.М., Келеберди В.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник Плюс Технології» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник Плюс Технології» з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно - будівельної інспекції України № 1048 від 22.09.2015 року в частині затвердження плану перевірок на IV квартал 2015 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник Плюс Технології».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 вересня 2015 року на адресу Позивача було пред`явлено направлення на здійснення Департаментом архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві планової перевірки від 19.10.2015 року та повідомлення про проведення планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності. Зі змісту вказаних документів, як зазначає позивач, вбачається, що відповідачем призначено планову перевірку щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності на підставі наказу № 1048 від 22.09.2015 року. Позивач вважає, що призначення планової перевірки є неправомірним та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Крім того, позивач вказує на те, що копію наказу про проведення перевірки останньому відповідачем вручено не було.

Під час розгляду справи представник позивача ТОВ «Будівельник Плюс Технології», що діє на підставі довіреності, уточнені позовні вимоги повністю підтримала та просила їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позові та уточненні до нього.

Представник відповідача під час розгляду справи позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила у їх задоволенні відмовити, надавши суду письмові заперечення проти позову.

В судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.09.2015 року №1048 затверджено план перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінпекцією на IV квартал 2015 року, згідно з додатком до якого внесено ТОВ «Будівельник Плюс Технології».

У відповідності до ч. 7 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ст. 5 того ж Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно з ч.ч. 1,2,5 ст.. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу

органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Державна архітектурно - будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце - прем`єр - міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

У відповідності до абзацу 2 пп. 7 пункту 4 того ж Положення, Державна архітектурно - будівельна інспекція України здійснює державний контроль за дотриманням, зокрема, ліцензійних умов на провадження господарської діяльності.

Пунктом 9 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609, Державна архітектурно - будівельна інспекція є органом ліцензування такого виду господарської діяльності, як будівництво об'єктів IV і V категорій складності.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.01.2009 року № 47, зареєстрованим Міністерством юстиції України 11.03.2009 року № 226/16242.

У судовому засіданні встановлено, що наказом Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22.09.2015 року №1048 затверджено план перевірок на IV квартал 2015 року, додаток до нього містить строки проведення перевірки ТОВ «Будівельник Плюс Технології» - з 27.10.2015 року по 16.11.2015 року.

З наданої суду копії повідомлення про проведення планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності від 15.10.2015 року № 10/26-18/1510/08-21 вбачається, що Позивача було повідомлено про проведення планової перевірки у строки, встановлені діючим законодавством, тобто не пізніше 10 днів до дня проведення такої перевірки.

На виконання вимог чинного законодавства уповноваженими особами відповідача було вручено повідомлення про проведення планової перевірки Позивачу, а також пред`явлено направлення на здійснення планової перевірки від 19.10.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідачем при здійсненні планової перевірки за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності не було порушено процедури її проведення, а посилання Позивача щодо невручення йому копії самого наказу «Про затвердження плану перевірок дотримання суб`єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності» від 22.09.2015 року № 1048 є необґрунтованим, оскільки діючим законодавством України не передбачено обов`язку контролюючого державного органу направляти разом з повідомленням про проведення перевірки ще й копію наказу.

Щодо посилання позивача на п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» суд зазначає наступне.

У відповідності до вказаних норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» - у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з наданої суду корпії фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Будівельник Плюс Технології», позивач має обсяг доходу до 20 мільйонів грн. за попередній 2014 рік.

Згідно з листом Міністерства юстиції України листом від 21.07.2015 року № 18092-0-26-15/82 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» направлено на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

У відповідності до підпункту 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового, митного законодавства, а також: законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, під «контролюючими органами» в пункті 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» слід розуміти Державну фіскальну службу України та її територіальні органи.

Листом Мінрегіону від 20.10.2015 року № 8/17-878-15 також надано роз'яснення, що нормативно-правові акти, на підставі яких видаються ліцензії у будівництві та затверджуються ліцензійні умови, зокрема постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» та наказ Мінрегіону від 27.01.2009 року № 47 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» є чинними та можуть застосовуватись у частині, що не суперечить Закону України від 02.03.2015 року № 222 «Про ліцензування господарської діяльності».

З системного аналізу викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, не є контролюючим органом в розумінні п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неправомірності виданого відповідачем Наказу про проведення планової перевірки з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року № 408, якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів, оскільки вказана постанова Кабінетом Міністрів України була прийнята, «у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», тобто дія вказаної Постанови КМУ щодо обмеження на проведення перевірок закінчилась 01.01.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.. 94 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення сплаченої суми судового збору на користь позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 122,158 - 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник Плюс Технології» відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя І.А. Качур

Судді В.М. Данилишин

В.І. Келеберда