Постанова № 63880692, 20.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року 810/3880/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області до Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за червень-липень 2015 року у сумі 79 978,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1 - 2 за період з червня 2015 року по липень 2015 року. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надав письмові заперечення в яких зазначив, що товариство було платником фіксованого сільськогосподарського податку та було звільнене від відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. З 01.01.2015 року на підставі внесених змін до Податкового кодексу позивач зареєстрований як платник єдиного податку 4 групи.

Також зазначає, що на теперішній час платники єдиного податку 4 групи подають звітність та сплачують податки і збори та інші платежі згідно форм, встановлених для платників фіксованого сільськогосподарського податку, тому має місце застосування аналогії права, за якою платники єдиного податку 4 групи прирівнюються до платників фіксованого сільськогосподарського податку, а тому відповідач має бути звільнений від відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Крім того, позивач зазначає, що розрахунок фактичних витрат є не належним доказом реального понесення відповідачем витрат на доставку та виплату пільгових пенсій.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Калита" є юридичною особою. Як роботодавець є страхувальником в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, перебуває на обліку в УПФУ та є платником єдиного страхового внеску. До 23.12.2014 відповідач був платником фіксованого сільськогосподарського податку, а з 01.01.2015 є платником єдиного податку 4 групи.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2) та частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 за період червень-липень 2015, що становить 79978,85 грн.

Сума заборгованості підтверджується також карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

Позивач зазначив, що відповідачем свого часу було видано довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за списком № 2 зазначеним особам, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, а також надав інші документи з пенсійних справ на цих осіб, зокрема: протоколи, розпорядження на перерахунок пенсій, розпорядженнями на перерахунок та довідками. Вказаними документами підтверджено, що ці особи працювали саме на підприємстві відповідача, а умовами призначення їм пільгових пенсій є робота за списком № 2.

Відповідач має заборгованість за червень-липень 2015 року в сумі 79978,85 грн..

Оскільки в добровільному порядку суму заборгованості відповідачем не сплачено, УПФ України у м. Броварах та Броварському районі Київської області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 2, визначено, зокрема підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Вказана Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що до роботодавців - страхувальників відносяться підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 2.1 Інструкції).

Розділ 6 Інструкції визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Так, відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту другого Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 1 ст. 1 та п. 1 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З викладеного слідує, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача з приводу наявної колізії правових норм, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" регулюють різні сфери суспільних відносин. Відтак, з набуттям чинності змін до Податкового кодексу України сільськогосподарські виробники, які є відтепер платниками єдиного податку четвертої групи повинні відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суд не може перебирати на себе повноваження законодавчого органу і вважати, що платники єдиного податку 4 групи прирівняні до платників фіксованого сільськогосподарського податку. Ці неузгодженості в законах повинна вирішити Верховна Рада України, зокрема наразі підготовлений проект Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо особливостей оподаткування платників, що обрали спрощену систему оподаткування) № 2229 від 22.04.2015 року). Саме з прийняттям або неприйняттям цього Закону України буде вирішено питання щодо звільнення платників податків єдиного податку, які віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, від обов'язку відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у зв'язку з виключенням фіксованого сільськогосподарського податку з переліку податків та зборів, згідно із змінами внесеними до Податкового кодексу України

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, судом взято до уваги положення ч.1 ст.72 КАС України, відповідно до яких обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року по справі № 810/4494/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита" до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання незаконними та неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області щодо зобов'язання відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій з червня 2015 року по липень 2015 року на загальну суму 79978,85 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанова набрала законної сили.

За таких обставин вищевикладені обставини суд вважає такими, що не підлягають доказуванню.

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується доказами, наданими позивачем.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита" (код ЄДРПОУ 00857290) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 79978 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.