Ухвала суду № 63880371, 30.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П.,Гуменюка В.І.,Сімоненко В.М., розглянувши заяву публічне акціонерне товариство «Київгаз» про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Київгаз», третя особа - голова правління публічного акціонерного товариства «Київгаз» Горовий Сергій Олександрович, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: поновлено ОСОБА_4 на посаді директора департаменту економічного планування ПАТ «Київгаз» з 13 лютого 2015 року; стягнуто з ПАТ «Київгаз» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 169 998 грн 31 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року касаційну скаргу ПАТ «Київгаз» відхилено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2016 року залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ПАТ «Київгаз» порушує питання про скасування рішень судів та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з передбачених пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального права України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 41, 43, 233-235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ПАТ «Київгаз» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня, 2, 10 листопада 2016 року, постанову Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У справі про перегляд якої подано заяву, поновлюючи позивача на роботі, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_4 передбачені пунктом 2 статті 41 КЗпП України, оскільки позивач безпосередньо не здійснював дій з обслуговування грошових коштів.

У наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня, 2, 10 листопада 2016 року та постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року, суд дійшов висновку про те, що позивач за своїми посадовими обов'язками, відноситься до категорії працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності.

Отже, у справі про перегляд якої подано заяву та у справах, судові рішення в яких надано заявником для порівняння, наявні різні фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

За викладених обставин вважати заяву ПАТ «Київгаз» обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Київгаз», третя особа - голова правління публічного акціонерного товариства «Київгаз» Горовий Сергій Олександрович, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Н.П. Лященко В.І. Гуменюк В.М. Сімоненко