У Х В А Л А
28 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року у справі за його позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України (далі - управління ДСА) у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 листопада 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України. Як видно зі змісту заяви та характеру її вимог, заявник наводить аргументи щодо неоднакового застосування норм матеріального права, що регулюють відносини щодо ненарахування та невиплати заробітної плата працівникам апарату суду виходячи із окладу, встановленого статтею 144 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІІ) у редакції Закону від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а з 29 березня по 9 вересня 2015 року - статтею 147 Закону № 2453-VІ у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VІІІ). У контексті заявленої позиції заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня, 13 квітня 2016 року (справи К/800/7985/16, К/800/9885/16, відповідно) та постанову цього ж суду від 17 травня 2016 року (справа К/800/54248/15).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом положень законодавства щодо неправомірності дій ДСА щодо ненарахування та невиплати заробітної плати працівникам апарату суду виходячи із окладу, встановленого статтею 144 Закону № 2453-VІ у редакції Закону від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а з 29 березня по 9 вересня 2015 року - статтею 147 Закону № 2453-VІ у редакції Закону № 192-VІІІ, зокрема, у постанові від 12 липня 2016 року (справа № 21-1726а16) вказав на те, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів, не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Висновок Вищого адміністративного суду України щодо застосування зазначених у заяві норм матеріального права, викладений в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, не суперечить правовому висновку, висловленому Верховним Судом України.
У заяві про перегляд не наведено суджень і аргументів про наявність підстав, які давали право касаційному суду відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України.
Крім того, посилання на постанову Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2016 року не може бути прикладом неоднакового застосування норм права, оскільки вона скасована постановою Верховного Суду України від 8 листопада 2016 року (справа № 21-3106а16).
За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року у цій справі.
Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.В. Кривенда
О.Б. Прокопенко
Судове рішення № 63880294, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 28.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/2537/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: