Ухвала суду № 63880287, 29.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

29 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРИЙ ВІДЕНЬ» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р.Т., публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 квітня

2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 вересня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник третьої особи звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві представник третьої особи посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку», частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 39, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року, 11 червня 2015 року, 11 лютого та

31 травня 2016 року (справи №№ К/800/53521/14, К/800/13169/14, К/800/59155/14, К/800/49643/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте долучені ухвали суду касаційної інстанції від 11 грудня 2014 року та

11 червня 2015 року не можна вважати такими, що дають передбачені пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки цими рішеннями не вирішено спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, а відтак, вони не містить висновків щодо правомірності застосування норм права.

Аналіз інших доданих судових рішень касаційного суду та оскаржуваної постанови також не свідчить про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права.

Так у рішенні, про перегляд якого просить заявник, суд встановив, що направлені Банком повідомлення та вимоги про усунення порушень зобов'язання, а також попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки були отримані Боржником, в зв'язку з чим Банк звернувся із заявою про проведення державної реєстрації права власності на майно у встановлений законом строк та діяв правомірно.

Водночас у рішеннях касаційного суду наданих на порівняння, цей суд дійшов висновку про те, що Боржник письмову вимогу про усунення порушення не отримував, документу, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання Боржником письмової вимоги немає, тому рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості є незаконним.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії судових рішень в яких додано до заяви.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві представника третьої особи.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРИЙ ВІДЕНЬ» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р.Т., публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков

О.Б. Прокопенко