Ухвала суду № 63879557, 01.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/2648/16-к

№ 1-кп/755/395/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНА

01 квітня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Федюка О.О., при секретарі Яськовій В.В., за участю прокурора Гальцова М.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жвирка, Сокальського р-ну., Львівської обл., українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Сокальського районного суду Львівської обл. від 02 березня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження строку утримання обвинуваченої під вартою.

Прокурор просив продовжити строк утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що спливає визначений ухвалою суду строк тримання останньої під вартою та ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати.

Захисник та обвинувачений, просили змінити обрану міру запобіжного заходу на домашній арешт.

Вислухавши доповідь прокурора, думку захисника та обвинуваченої, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше судимий,а тому останній перебуваючи на волі може перешкодити кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на потерпілу та свідків, що свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331, 369 КПК України,

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області продовжити по 27 травня 2016 року, включно.

Визначену ОСОБА_2 заставу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 41340 (сорок одна тисяча триста сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ суду 02896696, банк ГУ ДКС України в м. Києві, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37318001003058), - залишити без змін.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до суду чи слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з під варти та повідомити усно і письмово особу в провадженні якої перебуває справа.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити учасникам процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Суддя: О.О. Федюк