Ухвала суду № 63876204, 28.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 грудня 2016 року м. Київ К/800/36277/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними,

встановив :

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2016 року залишено без руху на підставі частини 6 статті 187 КАС України у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано 10-ти денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху.

02 листопада 2016 року на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору через відсутність бюджетного фінансування на 2016 рік.

Відмовляючи у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 88 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" та повертаючи апеляційну скаргу відповідачу на підставі частини 3 статті 108 КАС України і частини 3 статті 189 цього Кодексу у зв'язку з тим, що не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді про залишення її без руху, суд апеляційної інстанції, в ухвалі судді від 09 грудня 2016 року, виходив з того, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від встановленого законодавством обов'язку зі сплати судового збору, а достатні докази, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання, відсутні. Згідно із поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва отримало копію ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху 24 жовтня 2016 року, однак у встановлений в ухвалі судді 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, та станом на 09 грудня 2016 року недоліки не усунуло, судовий збір не сплатило.

касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу з підстав його несплати, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що відповідно до розрахунку кошторису видатки по коду 2800 «Інші видатки» на 2016 рік, які включають видатки на сплату судового збору, в управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва відсутні кошти для сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

До того ж, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», прийнятим Верховною Радою України 22 травня 2015 року, скасовано з 01 вересня 2015 року пільги Пенсійного фонду України та його органів по сплаті судового збору.

Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними.

Ухвала оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя Ю.К. Черпак