Ухвала суду № 63875257, 21.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

представника ТОВ «Рада 5» Зайцева І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Ваколюк Вікторії Ігорівни про відмову у відкритті виконавчого провадження , -

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5», поданою представником Літус Оленою Григорівною

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року скаргу ТОВ «Рада 5» на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Ваколюк В.І. про відмову у відкритті виконавчого провадження залишено без задоволення.

Справа №757/29857/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/10446/2016Головуючий у суді першої інстанції : І.В.ЛитвиноваДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачНе погоджуючись із ухвалою суду ТОВ «Рада 5» через свого представника подало апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, на неправильну оцінку доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу якою задовольнити скаргу у повному обсязі. Зокрема, вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні скарги, оскільки державний виконавець не вправі був відмовляти у відкритті виконавчого провадження з підстав відсутності ідентифікаційного коду боржника у судовому наказі. Зазначив, що такі відомості вносяться судом за їх наявності, державний виконавець не використав у повному обсязі надані йому права, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», з метою захисту інтересів стягувача ним не було зроблено запит до відповідних органів з метою отримання ідентифікаційного коду боржника.

В судовому засіданні представник ТОВ «Рада 5» Зайцев І.Є. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених підстав.

Інші особи (їх представники), які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ТОВ «Рада 5», перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, ст. 383 ЦПК України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з недоведеності та безпідставності заявлених вимог. Суд вважав, що державним виконавцем обґрунтовано винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки відсутність ідентифікаційного коду божника у виконавчому документі є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не в повній мірі відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 25 вересня 2015року Печерським районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з Падун І.Ю. на користь ТОВ «Рада 5» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 82912 грн. 21 коп.

10 березня 2016 року стягувачем ТОВ «Рада 5» судовий наказ був пред'явлений до примусового виконання до Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

12 березня 2016року державний виконавець ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Ваколюк В.І. відмовила у відкритті виконавчого провадження з посиланням на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не містить ідентифікаційного номеру боржника, що і унеможливлює ідентифікацію особи боржника.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст.18 цього Закону.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадженні за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

У постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 березня 2016 року зазначено про те, що у судовому наказі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, що унеможливлює ідентифікувати особу боржника.

За правилами п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувана та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника, тощо.

Таким чином, з вищевказаної норми Закону вбачається, що індивідуальний ідентифікаційний номер боржника зазначається у виконавчому листі лише за його наявності, тобто якщо він є у наявності і відомий судові, який видав виконавчий документ.

Відповідно до системного тлумачення п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача є інформацією, що вноситься до виконавчого документу органом, який його видав, лише у випадку його наявності та не є обов'язковим реквізитом для відкриття виконавчого провадження.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги правові позиції Верховного Суду України викладені в постанові від 21.05.2014 у справі № 6-45цс14 та постанові від 25.06.2014 у справі № 6-62цс14, згідно яких відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність ідентифікаційного коду боржника у виконавчому документі, на які посилається ВДВС, не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, та з огляду на ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Пункт 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Таким чином, державний виконавець відповідно до норм чинного законодавства у ході здійснення виконавчого провадження не була позбавлена можливості перевірити та з'ясувати дійсний ідентифікаційний код боржника, чого державним виконавцем зроблено не було.

На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув уваги, та не перевірив їх шляхом витребування і дослідження матеріалів виконавчого провадження.

Крім того, у відповідності до положень ст. 383ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Із скарги поданою ТОВ «Рада 5» (а.с.30-31) вбачається, що особою, рішення (дії) якої оскаржуються зазначено відділ державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м.Києві, а не державного виконавця. Разом з тим, суд в ухвалі зазначає особою, чиї дії оскаржуються саме державного виконавця, але з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не вчиняв жодних процесуальних дій, які б свідчили про заміну особи, дії якої заявником оскаржуються з відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві на державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві. За таких обставин, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості постановити по справі нову ухвалу.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції та передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5», подану представником Літус ОленоюГригорівною, задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Справа №757/29857/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/10446/2016Головуючий у суді першої інстанції : І.В.ЛитвиноваДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачСправа №757/29857/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/10446/2016Головуючий у суді першої інстанції : І.В.ЛитвиноваДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачСудді: