Рішення № 63875253, 20.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа № 756/2999/14-ц Головуючий у 1 інстанції Тітов М.Ю.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/13149/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволені: стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6Л на користь ПАТ КБ «Надра» 16 534,03 доларів США та 178 175,03 грн заборгованості за кредитним договором; вирішено питання розподілу судових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2007 між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5, ОСОБА_6 було укладено Договір «Автопакет» №19/АМБ/99/2007-840, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості 45 652,00 доларів США зі сплатою 1,075% на місяць за користування кредитом з терміном погашення заборгованості до 26.11.2014, з цільовим призначенням кредиту на придбання автотранспортного засобу та витрат, пов'язаних з його державною реєстрацією. В забезпечення виконання зобов'язання за цим договором ОСОБА_6 відповідно до умов договору «Автопакет» №19/АМБ/99/2007-840 є поручителем, безвідзивно та безспірно зобов'язується відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань та відповідати перед Банком разом із ним, як солідарні боржники.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору позичальником станом на 09.02.2015 виникла заборгованість у розмірі 16 354,03 доларів США та 178 175,03 грн, з яких: 14 131,08 доларів США (352 658,03 грн) заборгованість за кредитом; 2 222,95 доларів США (55 476,38грн) заборгованість по сплаті відсотків; 2 574,31 доларів США (64 244,99 грн) пеня за прострочення сплати кредиту; 4 565,20 доларів США (113 390,04 грн) штраф за порушення умов кредитного договору.

Виходячи з доведеності та обґрунтованості позовних вимог банку, суд першої інстанції задовольнив їх у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» відмовити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_6 у судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подала, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню в частині з ухваленням в цій частині нового рішення з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, що утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язань за цим договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідні роз'яснення містяться і в п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 (із змінами в редакції Постанови від 07.02.2014 р. N 7) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Судом установлено, що 16.11.2007 між ВАТ КБ «Надра», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір «Автопакет» № 19/АМБ/99/2007-840 (далі - Договір), відповідно до якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 45 652,00 доларів США з терміном погашення до 26.11.2014 (т1ас12-17).

Відповідно до пункту 1.1.2. вказаного Договору кредитні кошти були надані позичальнику для придбання автомобіля Mitsubishi, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а зазначений автомобіль був переданий у заставу кредитору на забезпечення виконання кредитних зобов'язань.

За розділом 3.2. цього Договору ОСОБА_6 зобов'язалась відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_5 зобов'язань, як солідарний боржник у тому ж об'ємі.

Доводи апеляційної скарги про застосування положень ч. 4 ст. 559 ЦК України як підстави для відмови в задоволенні позовних вимог до поручителя, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Договором «Автопакет» № 19/АМБ/99/2007-840 від 26.11.2007 не встановлено строк припинення поруки. Відповідно до п. 1.1.4. Договору строк виконання основного зобов'язання встановлений до 26.11.2014, а з даним позовом Банк звернувся до основного боржника та поручителя 03.05.2015, тобто у шестимісячний строк.

Доводи апеляційної скарги про те, що Банк не надавав ОСОБА_5 кредит у розмірі 45 652,00 доларів США, не заслуговують на увагу, адже у передбаченому п. 2.1. Договору порядку та згідно даних меморіального ордеру № 103 від 26.11.2007 ОСОБА_5 видано кредит у розмірі 230 542,60грн як еквівалент 26.11.2007 року 45 652 доларів США (т1ас102).

Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність рахунків, по яких позивачем надано виписку про рух коштів, рахункам зазначеним у кредитному договорі, то такі доводи також не заслуговують на увагу, адже спростовуються розпорядженням кредитного підрозділу ПАТ «КБ «Надра» від 26.11.2007 (т1ас103).

Встановлено, що ОСОБА_5 не виконує зобов'язань за кредитним договором №19/АМБ/99/2007-840 від 26.11.2007, має заборгованість, а тому зобов'язаний її погасити.

Наданий розрахунок заборгованості обґрунтований наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог у ньому, враховано період порушення боржником умов договору, часткове погашення заборгованості, розрахунок пені виконаний в межах річного строку (т1ас5-7).

Проте, нарахування Банком 4 565,20 доларів США (113 390,04грн) штрафу за порушення позичальником умов кредитного договору відповідно до пункту 5.2 Договору є безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до 5.2 вищезазначеного Договору у разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.1 (забезпечити Банк всіма необхідними документами для здійснення ним дій, передбачених п. 2.1 цього Договору), 4.3.2 (суворо дотримуватись положень цього Договору), 4.3.7 (протягом двох робочих днів повідомляти Банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, народження дітей та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим Договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують), 4.3.9 (на вимогу Банку надавати документи, що підтверджують поточний фінансовий стан Позичальника), 4.3.10 (надати додаткове забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпечення за цим Договором) цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п.1.1 цього Договору, за кожен випадок.

В судовому засідання представник позивача пояснив, що штраф нараховано за порушення п. 4.3.2. Договору, тобто, за невиконання його положень.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

На інші обставини як підстави для нарахування штрафу кредитор не посилався.

За таких обставин рішення суду про задоволення позовних вимог Банку про стягнення штрафу підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у вказаних позовних вимог.

З огляду на викладене та відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 305, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_5, задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» 178 175,03грн скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» 64 244,99грн (шістдесят чотири тисячі двісті сорок чотири грн 99 коп.) пені. У задоволення позову про солідарне стягнення штрафу відмовити.

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І.Шкоріна