Ухвала суду № 63872089, 30.12.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3154/16-а

Провадження № 2-а/163/105/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

30 грудня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря – Горпинко К.О.,

розглядаючи в попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Любомль справу за позовною заявою Територіального медичного об’єднання Любомльського і Шацького районів до Любомльської міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

в с т а н о в и в :

14.12.2016 року в.о. генерального директора Територіального медичного об’єднання Любомльського і Шацького районів звернувся в суд з зазначеним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Любомльської міської ради від 01.12.2016 року №11/27 «Про припинення права постійного користування земельної ділянки».

Ухвалою від 14.12.2016 року відкрито провадження у справі, а ухвалою суду від 23.12.2016 року застосовано заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення до набрання рішенням суду у даній адміністративній справі законної сили.

30.12.2016 року в канцелярію суду надійшло клопотання Любомльського міського голови про закриття провадження у справі, з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв’язку із чим одночасно просив скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову. Посилаючись на постанови: Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також норми Земельного кодексу України, відповідач вважає, що між позивачем та Любомльською міською радою існує спір приватноправового характеру з приводу реалізації права на земельну ділянку, що є підтвердженням того, що спір не підсудний загальному місцевому суду, як адміністративному, та підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Заявлене клопотання Любомльський міський голова просив розглядати без участі представника ради.

Представник позивача в попереднє судове засідання не з’явилась, однак в канцелярію суду подала клопотання, у якому просила відмовити в задоволенні прохання сторони відповідача про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення Любомльська міська рада діяла на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як публічний орган, що наділений певними управлінськими функціями, а виникнення приватноправових відносин землекористування може мати місце лише при реалізації органом місцевого самоврядування своїх функцій, як власника земельної ділянки, у випадку виникнення договірних правовідносин (оренди, суперфіцію, продажу тощо), тому в даному випадку наявні усі ознаки публічно-правового спору.

Вирішуючи клопотання сторони відповідача, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та із суті заявленого позову, предметом даного спору є незгода позивача з рішенням Любомльської міської ради від 01.12.2016 року №11/27 «Про припинення права постійного користування земельної ділянки», яка (земельна ділянка) попередньо надавалась у постійне користування Любомльській центральній районній лікарні. Оскільки ТМО Любомльського і Шацького районів є правонаступником Любомльської ЦРЛ після її реорганізації, тому позивач вважає, що ТМО Любомльського і Шацького районів є правонаступником усієї сукупності прав та обов’язків останньої, у тому числі прав та обов’язків щодо права користування спірною земельною ділянкою. Вважає, що оскаржуване рішення відповідач прийняв всупереч встановленому порядку, оскільки земельна ділянка у передбаченому законом порядку в ТМО Любомльського і Шацького районів не вилучалась, ТМО в добровільному порядку від даної земельної ділянки не відмовлялось та відповідне рішення з даного питання відповідачем не приймалось, так само, як і відповідач не звертався до суду з позовом про примусове припинення у ТМО права користування цією земельною ділянкою. Крім цього, оскаржуване рішення не містить обґрунтування причин та конкретної вказівки на підставу його прийняття, які передбачені ст.141 Земельного кодексу України та регламентують підстави припинення користування земельною ділянкою, тому, на переконання позивача, відповідач керувався усіма підставами, передбаченими у даній нормі, у сукупності.

Відтак, слід дійти висновку, що у справі оскаржується рішення органу місцевого самоврядування, прийняте з підстав недотримання при його ухваленні приписів частини 3 статті 2 КАС України.

Статтею 4 КАС України передбачено, що юрисдикція в адміністративних справах поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Так, відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8, управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури.

В той же час, Конституційний Суд України у рішенні від 01.04.2010 р. №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.143 Конституції України, п.п. "а", "б", "в", "г" ст.12 Земельного кодексу України, п.1 ч.1 ст.17 КАС України, вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Виходячи з наведених правових норм та роз’яснень в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку Любомльська міська рада виступає саме як суб'єкт владних повноважень, який, на виконання наданих йому повноважень, як орган місцевого самоврядування, прийняв рішення, яке має характер правового акту індивідуальної дії, а тому даний спір є публічно-правовим.

Між цим, позиція сторони відповідача про те, що даний спір належить розглядати в порядку господарського судочинства є помилковою, адже спір між сторонами виник з приводу законності дій суб’єкта владних повноважень при виконанні наданих йому повноважень, які реалізуються шляхом прийняття рішення.

Таким чином, у задоволенні клопотання сторони відповідача про закриття провадження у справі, у зв’язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід відмовити.

Відтак, підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову немає.

Керуючись положеннями ст.ст.2, 4, 17, 18, 160 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Любомльського міського голови про закриття провадження у справі за позовом Територіального медичного об’єднання Любомльського і Шацького районів до Любомльської міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук