Ухвала суду № 63870629, 22.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/515/16 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.

Провадження № 22-ц/783/6584/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 рокуколегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» на рішення Камянка-Бузького районного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ПАТ «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду оскаржує ПАТ «МАРФІН БАНК». В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що 24 травня 2011 року між банком та ТзОВ "Земкомерц" був укладений кредитний договір №28800/OF з додатковими угодами №1 від 4 липня 2011 року та №2 від 18 серпня 2011 року про надання позичальнику на поновлення обігових коштів, придбання земельних ділянок та фінансування заходів, повязаних із веденням статутної діяльності, грошових коштів у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 22000000 грн. на строк з 24 травня 2011 року по 23 травня 2012 року включно, із сплатою 17,5% річних, комісії, пені і штрафів. З метою забезпечення виконання позичальником зобовязання, між банком та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки від 26 травня 2011 року за яким відповідач надав в іпотеку спірні земельні ділянки. Вказує, що сума боргу на даний час становить 5651675, 85 грн., яка складається із заборгованості за відсотками та пенею, а тому належить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності банком на передане в іпотеку майно.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Встановлено, що 24 травня 2011 року між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ТзОВ «Земкомерц» було укладено кредитний договір №28800/OF відповідно до п. 1.1. якого, на умовах цього договору банк зобовязується надати позичальнику грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 12000000 грн., а позичальник зобовязується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути банку кредит, сплатити за користування кредитом 17,5% річних, комісію, пеню і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього договору. Пунктом 1.3. договору визначено, що банк відкриває позичальнику кредитну лінію на строк з 24 травня 2011 року по 23 травня 2012 року включно. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого у п. 2.5. Також, згідно з п. 4.1. цього договору, сторони визначили перелік майна, яким забезпечується виконання зобовязання за цим договором, серед якого є земельна ділянка площею 0,3000 га., яка знаходиться за адресою: Львівська область, Камянка-Бузький район, територія Жовтанецької сільської ради; земельна ділянка площею 0,3000 га., яка знаходиться за адресою Львівська область, Сокальський район, смт. Жвирка, вул. Львівська.

Додатковою угодою №2 від 18 серпня 2011 року до кредитного договору №28800/OF від 24 травня 2011 року, яка підписана між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ТзОВ «Земкомерц» внесено зміни до п. 1.1., п. 2.5. та п. 4.1. кредитного договору, зокрема визначено, що сума кредитної лінії з лімітом заборгованості становить 22000000 грн., а кінцевий строк погашення - 23 травня 2012 року.

26 травня 2011 року між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Іллічівського МНО Одеської області, та зареєстровано в реєстрі за №31428. Відповідно до п. 1.1. цього договору, за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобовязань ТзОВ «Земкомерц» за укладеним договором кредиту №28800/OF від 24 травня 2011 року по поверненню наданого позичальнику кредиту у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 12000000 грн., терміном погашення по 23 травня 2012 року. Згідно з п. 1.2. договору іпотеки в забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором іпотекодавець надав іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,3000 га., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування придорожнього сервісу, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Камянка-Бузький район, територія Жовтанецької сільської ради; та земельну ділянку площею 0,3000 га., з цільовим призначенням для будівництва автозаправної станції та торгівельного обєкту, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, смт. Жвирка, вул. Львівська.

18 серпня 2011 року між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін №1 до договору іпотеки від 26 травня 2011 року, яким п. 1.1. викладено у новій редакції та встановлено що сума кредитної лінії з лімітом заборгованості становить 22000000 грн.

30 серпня 2012 року від ПАТ «МАРФІН БАНК» до ТзОВ «Земкомерц» та ОСОБА_4 було надіслано вимогу, згідно якої зазначено про наявну заборгованість по кредитному договору №28800/OF від 24 травня 2011 року в сумі 26105523,50 грн., і у звязку із чим, банк вимагав погашення заборгованості по кредиту, відсотках і неустойці протягом 30 днів, з моменту отримання такого повідомлення.

Відповідно до звітів з експертної грошової оцінки земельної ділянки, які здійснені ТзОВ «Консалтингова компанія «Увекон» від 16 листопада 2015 року ринкова вартість земельної ділянки, що розташована на території Жовтанецької сільської ради Камянка-Бузького району Львівської області становить 435800 грн., а земельної ділянки, що розташована за адресою вул. Львівська, смт. Жвирка, Сокальського району Львівської області 504 200 грн.

Є встановленим, що відповідно до розрахунку заборгованості, який здійснено станом на 11 червня 2013 року, сума заборгованості по кредитному договору №28800/OF від 24 травня 2011 року становила 23 117 895,85 грн., з яких заборгованість по кредиту 14 666 220, грн., заборгованість за відсотками 5 616 112, 43 грн., заборгованість по сплаті пені 2 835 563, 42 грн. ОСОБА_1 сама загальна сума заборгованості визначена в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2013 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів відносно ТзОВ «Земкомерц» (том 1, а.с. 36-38).

В подальшому відбулось погашення заборгованості за кредитним договором №28800/OF від 24 травня 2011 року, зокрема відповідно до платіжного доручення №259 від 23 січня 2014 року було повністю сплачено суму заборгованості за кредитом у розмірі 14 666220 грн.

Також встановлено, що 24 січня 2014 року відбулось погашення заборгованості за відсотками у сумі 1 625 555,55 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №01 та №02 від 24 січня 2014 року; 14 вересня 2015 року відбулось погашення заборгованості за відсотками у сумі 96 090,40 грн. згідно меморіального ордеру №05 від 14 вересня 2015 року. Таким чином, сума непогашеної заборгованості по відсотках за кредитним договором на момент розгляду справи становила 3894466,48 грн.

24 січня 2014 року відбулось погашення пені за кредитним договором у сумі 1078354,05 грн., що підтверджується меморіальним ордером №03 від 24 січня 2014 року, а відтак, сума заборгованості за пенею становить 1 757 209, 37 грн.

На даний час існує заборгованість по кредитному договору №28800/OF від 24 травня 2011 року у сумі 5 651 675, 85 грн., з яких 3 894 466, 48 грн. заборгованість за відсотками, а 1 757 209, 37 грн. заборгованість за пенею. Такий розрахунок узгоджується із наданими розрахунками позивача, який наведено у позовній заяві та письмових поясненнях щодо нарахування заборгованості (том 1, а.с. 248) і такий не спростовано відповідачем по справі.

Судом встановлено наявність порушеного права позивача за зобовязаннями які виникли із кредитного договору №28800/OF від 24 травня 2011 року.

Застосований позивачем спосіб захисту порушеного права - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки хоч і не містить прямого застереження у п. 4 договору іпотеки від 26 травня 2011 року і такий договір окремо не підписано між сторонами, однак Верховний Суд України у Постанові від 14 вересня 2016 року №6-1219цс16, залишаючи без змін рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, зазначив, що « … умови договору відповідач не виконував, кредит не погасив, в звязку з чим утворилася заборгованість, а положеннями іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто банк має право на визнання права власності на предмет іпотеки, або на укладення від імені банку договору купівлі-продажу іпотечного майна».

Згідно пункту 1.3 кредитного договору №28800/OF від 24 травня 2011 року банк відкриває кредитну лінію з 24 травня 2011 року по 23 травня 2012 року. У п. 2.5. цього договору, з врахуванням підписаних сторонами змін до договору визначено, що позичальник зобовязується повернути банку кредит не пізніше кінцевої дати, зазначеної в п. 1.3. договору. У випадку непогашення заборгованості за кредитом у передбачені у графіку терміни, така заборгованість вважається простроченою.

У п. 1.1. договору іпотеки від 26 травня 2011 року зазначено термін погашення кредиту до 23 травня 2012 року включно.

Судом встановлено, що кінцевим строком погашення кредиту за кредитним договором є 23 травня 2012 року і саме з цього часу слід вважати право позивача порушеним у звязку із несплатою позичальником кредиту.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Кінцевим строком для погашення кредиту було 23 травня 2012 року і станом на цей час така заборгованість не була погашена. З цієї дати у позивача виникло право для предявлення своїх вимог як до позичальника, так і до майнового поручителя а тому 23 травня 2012 року є датою початку перебігу позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк позовної давності визначений у ст. 257 ЦК України і становить три роки, а спеціальний, зокрема щодо неустойки (пені) - у ст. 258 ЦК України і становить один рік.

Оскільки кінцевий строк погашення кредиту визначений 23 травня 2012 року, то загальний строк позовної давності за такими вимогами спливає 23 травня 2015 року, а спеціальний-23 травня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом 14 березня 2016 року, а тому пропустив строк позовної давності.

Згідно ст. 264 ЦК України визначено випадки, коли строк позовної давності переривається, такими випадками зокрема є: вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судом враховано, що іпотекодавець є самостійним субєктом правовідносин відносно кредитора, а його правовий статус, права та обовязки визначені спеціальним законом Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно розяснень у п. 23 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор, а майновий поручитель не є солідарним боржником відносно інших поручителів чи самого боржника, тому суд прийшов до вірного висновку, що зобовязання між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_4 є самостійним зобовязанням, і такі не залежать від виконання чи невиконання іншого зобовязання, зокрема, зобовязань інших поручителів та самого позичальника.

Стаття 264 ЦК України щодо переривання позовної давності підлягає до застосування виключно в розрізі правовідносин між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_4, які виникли на підставі договору іпотеки, а судом не встановлено, що ОСОБА_4 вчинив дії, які свідчать про визнання ним свого боргу і банком не пред'явлено позову до нього протягом трьохрічного строку позовної давності. Суд прийшов до висновку, що такий строк позовної давності не переривався.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Застосовуючи строк позовної давності суд вірно врахував Рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2014 року по справі «Grafescolo S.R.L. проти Молдови», де вказано, що строк позовної давності є важливим аргументом, а його неврахування призвело до порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі аналізу наявних у справі доказів, суд прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

З такими висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» відхилити.

Рішення Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: