Ухвала суду № 63849671, 29.12.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6189/16

Провадження № 2/645/3133/16

У Х В А Л А

про забезпечення позову

29 грудня 2016 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позовушляхом накладення арешту на квартиру по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить скасувати рішення про реєстрацію права власності від 24.11.2016 року, прийнятого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки від 08.09.2008 року, яким було зареєстровано право власності на житлову квартиру за адресою: м. Харків, вул. Амосова (Корчагінців), 1, кв. 598, за ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 житлову квартиру за адресою: м. Харків, вул. Амосова (Корчагінців), 1, кв. 598.

На обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначав, що 08.09.2008 року він уклав кредитний договір №Ф79/09-08/В5 з ВАТ «Кредобанк» (в подальшому назву змінено на ПАТ «Кредобанк») в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк», за яким банк надав позивачу кредит 82000 доларів США на строк 07.09.2023 року. В якості забезпечення своїх зобовязань за зазначеним вище договором 08.09.2008 року між банком та позивачем було укладено договір іпотеки, предметом якого стала належна позивачу на праві власності трикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1. Позивачу стало відомо, що 29.11.2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу, відповідно до якого банк продав та відступив новому кредитору права вимоги, а новий кредитор купив та прийняв від банку зазначені права вимоги, в тому числі права грошової вимоги до ОСОБА_2. В подальшому 24.11.2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки від 08.09.2008 року було зареєстровано право власності на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції». 09.12.2016 року ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та ОСОБА_4 уклали між собою нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_4 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1. Зазначений продаж вчинено за 330000 грн., що є очевидно заниженою ціною по відношенню до ринкових цін. Крім того відчуження прав на квартиру було здійснено за відсутності згоди органів опіки та піклування, в той час як право на проживання в спірній квартирі мають неповнолітні діти позивача. Крім того, позивач зазначає, що під час державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, приватним нотаріусом ОСОБА_3 було проігноровано той факт, що позивач та члени його сімї не отримували жодних письмових вимог від ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції». Крім того, позивач вказує на факт порушення положень ст.38 Закону України «Про іпотеку» щодо обовязку іпотеко держателя за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти договір про продаж предмету іпотеки. Протягом тридцяти денного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки. Вправі письмово повідомити іпотеко держателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмету іпотеки у іпотеко держателя. При цьому укладання договору купівлі-продажу квартири між ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та ОСОБА_4 мало місце 09.12.2016 року, а реєстрація права власності на ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 24.11.2016 року, що свідчить про порушення вказаних строків.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру № 598 по вул. Амосова (Корчагінців), 1 в м. Харкові та заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам до набрання чинності рішенням у справі за даним позовом вчиняти будь-які дії щодо виселення позивача та членів його родини з квартири, вселення та реєстрацію третіх осіб, проникнення, входження, а також вчинення інших дій щодо користування, володіння чи розпорядження даною квартирою, в тому числі укладення договорів оренди тощо з третіми особами.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує на те, що на сьогоднішній день існує реальна загроза порушення його прав та прав його родини з боку ОСОБА_4, що незаконно володіє належним його нерухомим майном житловою квартирою за адресою: м. Харків, вул. Амосова (Корчагінців), 1, кв. 598. Не дочекавшись рішення суду по вищевказаній справі, ОСОБА_4 може здійснити відчуження спірного нерухомого майна третій особі та виселити позивача та членів його родини, про що свідчать постійні відвідування спірної квартири громадянами, які погрожують позивачу та його родині виселенням.

Суд, дослідивши подану заяву, прийшов до наступного висновку.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз'яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до письмових доказів, наданий до позову, зокрема інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна встановлено факт реєстрації правочинів, на які посилається у позові ОСОБА_2, зокрема договору про відступлення прав за договором іпотеки від 16.12.2011 року, реєстрація права власності 24.11.2016 року на підставі договору іпотеки від 08.09.2008 року за ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»; реєстрація права власності 09.12.2016 року за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в якості забезпечення зобовязань за кредитним договором №Ф79/09-08/В5 з ВАТ «Кредобанк» (в подальшому назву змінено на ПАТ «Кредобанк») в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» від 08.09.2008 року того ж дня між банком та позивачем було укладено договір іпотеки, предметом якого стала належна позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2006 року на праві власності трикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1.

На підставі наведеного, суд вважає, що у випадку відчуження спірної квартири № 598 по вул. Амосова (Корчагінців), 1 в м. Харкові відповідачем ОСОБА_4, виселення позивача та членів його родини з квартири, вселення та реєстрація третіх осіб, проникнення, входження, а також вчинення інших дій щодо користування, володіння чи розпорядження даною квартирою, в тому числі укладення договорів оренди тощо з третіми особами, може створити реальна загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову,

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положеньст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позовушляхом накладення арешту на квартиру по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської радизадовольнити частково.

Накласти заборону відчуження квартири № 598 по вул. Амосова (Корчагінців), 1 в м. Харкові, що належить на праві власності ОСОБА_4.

Заборонити ОСОБА_4 виселення ОСОБА_2 та членів його родини з квартири № 598 по вул. Амосова (Корчагінців), 1 в м. Харкові, проводити вселення та реєстрацію третіх осіб, проникнення, входження, а також вчинення інших дій щодо користування, володіння чи розпорядження даною квартирою, в тому числі укладення договорів оренди тощо з третіми особами.

Копію ухвали для виконання направити до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Копії ухвали суду після її виконання направитивідповідачу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя -