Ухвала суду № 63848414, 30.12.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №629/540/16-к

Номер провадження 1-кс/629/1039/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2016 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., за участю секретаря Білик В.Ю., прокурора Лукяненко Д.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12015220380001726 від 21.07.2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, пров.Шкільний, буд.7, проживаючого зі слів за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.289 ч.1,185 ч.2 КК України, -

встановив:

Слідчий Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3, 30.12.2016 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.289 ч.1,185 ч.2 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 слідчий вказує, що 21.07.2015 року приблизно о 02-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись біля 4 підїзду, будинку №12 на мікрорайоні №1 в м.Лозова Харківської області, побачив автомобіль ВАЗ-21043, номерний знак АХ4192ВА, який належить ОСОБА_5 Після цього у ОСОБА_1 раптово виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом. Далі ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до даного автомобіля зі сторони водія, де обома руками опустив, не до кінця підняте скло і відчинив двері, тим самим проник в салон автомобіля. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 перебуваючи в салоні автомобіля, зєднав запалювальні дроти, від чого двигун автомобіля завівся, тобто незаконно заволодів даним автомобілем ВАЗ-21043, вартість якого згідно висновку авто товарознавчої експертизи №255 від 24.07.2015 року, складає 31915 грн. ОСОБА_4 протиправним діянням ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього 23.07.2015 року в вечірній час доби, точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1 маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в квартирі ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_2, скориставшись тим, що в квартирі нікого не має, діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав: електромясорубку марки «Ельво» модель ЕМШ 190/03 вартістю 340 грн.; ручний блендер марки «Delimano» модель НВ 1955 вартістю 297 грн.; мультиварку марки «Delimano» модель KF-G50DT вартістю 1740 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 2377 грн.

В подальшому ОСОБА_1 виїхав з м.Лозова Харківської області і його місце знаходження було не відомо.

Дане кримінальне правопорушення 03.02.2016 року внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань та обєднане в одне провадження з кримінальним провадженням внесеним 21.07.2015 року за загальним №12015220380001726, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.289 ч.1,185 ч.2 КК України.

03.02.2016 року ОСОБА_1 було заочно повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.289 ч.1,185 ч.2 КК України.

10.02.2016 року підозрюваного ОСОБА_1 було оголошено в державний розшук.

Згідно довідки державної прикордонної служби України, головного центру обробки спеціальної інформації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 через пункт пропуску Гоптівка перетнув державний кордон 16.08.2015 року та виїхав до Російської Федерації.

Ухвалою слідчого судді від 07.07.2016 року було надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, цього 29.12.2016 року ОСОБА_1 перебуваючи в супермаркеті «АТБ» який розташований за адресою: Харківська область, м.Лозова мкрн.4, буд.44-А, намагався викрасти горілчану продукцію, де був зупинений працівниками охорони.

29.12.2016 року, згідно ст.208 КПК України, підозрюваний ОСОБА_1, був затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення о 17-15 год., протокол №0109/86 та доставлений до Лозівського ВП ГУНП в Харківській області.

Дане кримінальне правопорушення 30.12.2016 року внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань №12016220380003385, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2,185 ч.2 КК України, однак підозра за вказаним епізодом не предявлялась.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 §1(с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрюваного ОСОБА_1, який свою вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав повністю, проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою запропонованої слідчим та прокурором заперечував, вважає, що його ніхто не повідомляв про заборону виїзду за межі країни, вислухавши думку захисника ОСОБА_2, яка наполягала на застосуванні до її підзахисного запобіжного заходу не повязаного з триманням під вартою, прокурора Лукяненко Д.О., яка наполягала на задоволенні клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи встановлені існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, тривалий час переховування від органів досудового розслідування, вчинення нового злочину, вважаю, що застосування до ОСОБА_1 більш мяких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.183 ч.3,4 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та зазначити, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, слідчий суддя визначає розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-372,395 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12015220380001726 від 21.07.2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по кримінальному провадженню №12015220380001726 від 21.07.2015 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27).

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 26.02.2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 10 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто в сумі 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок №37318008000164 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, одержувач - ТУ ДСА України в Харківській області, код ЕДРПОУ 26281249, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобовязані виконувати покладені на них обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) для виконання, слідчому Гангуру О.С. та Лозівському місцевому прокурору Харківської області для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя О.А.Ткаченко

Копію ухвали отримав «____» грудня 2016 року _____ год. _____хв. ______

ОСОБА_1