Постанова № 63848200, 29.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18862/16-а

н/п 2-а/640/446/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2016 року Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Чередник В.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання протиправними дії субєкта владних повноважень щодо припинення виплати пенсії, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі міста Харкова, в якому просив: визнати протиправними дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2016 року; зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі міста Харкова виплатити ОСОБА_1 не виплачену суму пенсії з 01 січня 2016 року, яка була призначена йому з 03.01.2013 року з урахуванням перерахунку пенсії у січні 2015 року за Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі міста Харкова судові витрати.

В обгрунтування своїх вимог зазначив, що ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова йому була призначена пенсія за віком з 03.01.2013 року, що підтверджується пенсійним посвідченням. Умовою її призначення були загальні підстави. На даний час позивач працює суддею Апеляційного суду Харківської області.

Крім того, позивач зазначає, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2016 року зобовязано ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 невиплачену за період з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року суму пенсії, яка була призначена мені з 03.01.2013 року з урахуванням перерахунку пенсії у січні 2015 року за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року вищевказану постанову Київського районного суду м. Харкова від

31.05.2016 року залишено без змін.

01 січня 2016 року року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова без повідомлення про причини припинило позивачу виплати пенсійних нарахувань, у зв'язку з чим 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суб'єкта владних повноважень із заявою про протиправність його дій та просив відновити недоплачену суму пенсії, яка раніше йому була призначена 03.01.2013 року за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням перерахунку пенсії у січні 2015 року.

У відповідь на звернення останнього, начальник ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова своїм листом від 27.10.2016 року повідомила позивача що мало місце застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року Ж213-УШ, яким були внесені зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, автор листа послався на те, що позивач працює на посаді судді, і призначена пенсія/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються, а тому підстави поновити виплату пенсії відсутні, тобто позивачу було відмовлено в задоволенні його звернення.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду., оскільки вказана відмова ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі міста Харкова грубо порушує його права, законні інтереси та норми Конституції України.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

23 грудня 2016 року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова подало до канцелярії суду заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими з огляду на те, що з 01.04.2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII та 24.12.2015 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII, яким були внесені зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Законів № 213-VIII від 02.03.2015, №911-VIII від 24.12.2015) встановлено, що тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року у період роботи особи, (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Згідно статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року (зі змінами, внесеними згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. При цьому, після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.

На підставі вищезазначених положень Закону, ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року припинено виплату пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тому що позивач працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно вимог ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В ході розгляду справи встановлено та не заперечується представником відповідача, що ОСОБА_1 працює , але з 03.01.2013 року йому призначено пенсію за віком згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

11 жовтня 2016 року позивач звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова із заявою про виплату недоплаченої суми пенсії з 01.01.2016 року.

Листом від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 відмовило з посиланням на Закон України № 213-VIII від 02.03.2015р. «Про внесення .змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким зокрема у Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", а саме ст. 47 внесено зміни та зазначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", ".Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону не виплачуються. Також зазначає, що згідно Закону України № 911-VIII від 24.12.2015р. "про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", внесено зміни до абзацу другого частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" яким передбачено тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу" ;Про судоустрій і статус суддів", призначеі пенсії,/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Позивач з діями відповідача по припиненню виплати пенсії з 01 січня 2016 року не погоджується, вважає, що пенсія йому призначена довічно, а тому її виплата не може бути припинена в жодному випадку.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 213, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), на посадах, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", ;Про державну службу", ;Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 47 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до п.2 розділу III Закону № 213, порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу";Про прокуратуру", ;"Про судоустрій і статус суддів", ;"Про статус народного депутата України", ;"Про Кабінет Міністрів України", ;"Про судову експертизу",;"Про Національний банк України", ;"Про службу в органах місцевого самоврядування", ;"Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

До 01 червня 2015 року відповідний закон, вказаний в пункті 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213 щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах прийнятий не був.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з 01 червня 2015 року втратили чинність норми законів, якими було передбачено право певного кола осіб, зокрема державних службовців.

Виплата пенсії позивачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України припинилась з 01 січня 2016 року.

З огляду на вказане суд вважає, що з 01 січня 2016 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю зазначених у абз. 2 ч. 1 ст. 47 вказаного Закон підстав для її невиплати.

Згідно п.п.1,2 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і окремих його положень, дій чи бездіяльності та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити, визнавши протиправними дії відповідача, щодо припинення виплати пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язати відповідача відновити позивачу виплату, призначеної у 2013 році, пенсії за віком, починаючи з момент припинення її виплати, а саме з 01 січня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 6-14, 71, 72, 99-100, 107, 122, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2016 року.

Зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі міста Харкова виплатити ОСОБА_1 не виплачену суму пенсії з 01 січня 2016 року, яка була призначена йому з 03.01.2013 року з урахуванням перерахунку пенсії у січні 2015 року за Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Київському районі міста Харкова витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 551,20 гривень.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами та іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.Є. Чередник