Ухвала суду № 63839843, 28.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

28 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П.,

Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про стягнення витрат на санаторно-курортне лікування та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_4 витрати на санаторно-курортне лікування в розмірі 40 тис. 600 грн. та 40 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь держави 806 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2016 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_4 та ПАТ «Київенерго» задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення заявник надав ухвали Верховного Суду України, постановлені ним як судом касаційної інстанції від 27 червня 2007 року, 3 березня 2010 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2012 року, 9 січня, 20 червня та 11 липня 2013 року, 12 червня 2014 року, 9 червня 2015 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року, яку просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції скасував рішення Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2016 року і передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

У зв'язку з цим, підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, передбачені пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутні.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суду України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про стягнення витрат на санаторно-курортне лікування та відшкодування моральної шкоди за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук