Постанова № 63838654, 27.12.2016, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_____________

Справа № 572/3925/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року

Сарненський районний суд Рівненської області

головуючий суддя Рижий О.А.

при секретарі Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сарни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку та про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку,

За участю позивача ОСОБА_1 та представників:

позивача адвокат ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги від 20.12.2016 р.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №291 від 03.09.1999 р.);

відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №27/07 від 04.01.2015 р.).

Свідки: ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському району Рівненської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку та зобовязання здійснити її призначення, як особі віднесеній до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постійно і безперервно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю, а саме 4 зона, в звязку з чим отримав посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також, вважає, що наявність в нього посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи надає йому право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, що передбачено ст.55 вказаного закону. Вважає відмову Управління Пенсійного Фонду України в Сарненському районні в призначенні йому пенсії із зменшенням пенсійного віку, яка ґрунтується на відсутності в нього трудової книжки та довідок про заробітну плату в якій відсутні відомості про роботу в забрудненій зоні, та органу місцевого самоврядування про недостатність вказаних періодів проживання на забрудненій території, на яку посилається відповідач в запереченні позовних вимог є лише підставою для визначення в встановленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАС або потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

До початку розгляду справи по суті Позивачем заявлено клопотання про допит свідків у судовому засіданні ОСОБА_5М, та ОСОБА_4. Заявляючи вказане клопотання посилається на те, що вказані особи можуть підтвердити факт роботи та проживання на території Сарненського району Рівненської області. Клопотання судом задоволено. Суд вважає за необхідне допитати в судовому засіданні свідків ОСОБА_5М, та ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги, викладені в адміністративному позові.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заперечила проти задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1, просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представником Відповідача подано заперечнняпроти позову № 3032/06 від 22.12.2016 р. в якому посилається на те, що згідно з ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 р. прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років та постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 р., пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, визначеного ст.26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" на 2 роки та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання або роботи, але не більше ніж на 5 років. Вважає, що позивачем не надано документів на підтвердження факту постійного проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 4 років, а тому права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він не має. Так як, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 із наступними змінами, підставою для призначення пенсії за віком із застосуванням норм зазначеної вище статті є посвідчення особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи та довідка органу місцевого самоврядування про періоди проживання на забрудненій території.

Позивачем було представлено посвідчення громадянина, віднесеного до 4 категорії осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а також довідку №65 від 24.02.2016 р. про періоди проживання, згідно якої він був зареєстрований та проживав на території м. Сарни, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) з 14.03.1986року по 28.05.1990року та з 09.06.1994 року по даний час. В звязку з втратою позивачем трудової книжки, в підтвердження трудового стажу були надані довідки про заробітну плату за період з 1983 р. по 1990 р. від ПАТ "Мостобуд", яке знаходиться за адресою м.Київ вул. Паньківська,5. Враховуючи вище викладене, представник Відповідача зазначає, що первинними документами, наданими позивачем, не підтверджено факту постійного його проживання та факту постійної його роботи у зоні посиленого радіологічного контролю,тому призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає підстав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_6 проживав постійно в м. Сарни та працював разом з ним на ПАТ "Мостобуд" як називалось Мостопоїзд№473, в період з 1983 року по 1990 рік. В судовому засіданні оглянуто трудову книжку свідка ОСОБА_5 з якої вбачається робота в Мостопоїзді № 473 відбувалася саме в зазначений період.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що проживала з ОСОБА_1 в період з 29.05.1990 року по 08.06.1994 рік в одному під'їзді, була його сусідкою, та підтримувала дружні стосунки з Позивачем, а тому може підтвердити, що він постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 29.05.1990 року по 08.06.1994 рік.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, при цьому суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 4, про що свідчить копія посвідчення серії В-ІІ №055381 від 07.10.1998 р. (а.с.17), яке надає позивачу право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, Позивач. звернувся до управління Пенсійного Фонду України в Сарненському райні, проте рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Сарненському районі від 17.10.2016 року йому було відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки первинними документами, наданими позивачем, не підтверджено факту постійного його проживання з 29.05.1990 року по 08.06.1994 року та факту постійної його роботи за період з 1983 року по 1990 рік у зоні посиленого радіологічного контролю. (а.с. 14-15).

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне страхування" Потерпілими від Чорнобильської катастрофи є особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01.01.1993 р. проживали або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років 3 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не менше 5 років.

Відповідно до абз.7 підпункту "г" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно доЗакону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування"затвердженогопостановою правління пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846) із змінами, при призначенні пенсій за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме - зниження пенсійного віку, представляється посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи обєкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що основною підставою для призначення Позивачу пенсії є період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, яка видається органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Таким чином, з вищенаведеного можна зробити висновок, що спір зводиться до встановлення факту постійного проживання Позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 1 січня 1993 року, не менше 3 років.

З довідок, які долучені до матеріалів справи не підтверджується факт проживання ОСОБА_1 в м. Сарни Рівненської області станом на 01 січна 1993 року, не менше 4 років.

Разом із тим, відповідно до довідок з місця роботи позивача не відслідковується робота позивача у вказаний період у забрудненій зоні, оскільки ПАТ "Мостобуд" знаходиться в м. Києві вул. Паньківська,5.

Проте, відсутність відомостей в довідках, що були надані позивачем і на які посилається представник відповідача в своїх запереченнях, спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили період проживання та період роботи ОСОБА_1 в м. Сарни Рівненської області.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 41 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Як вже було зазначено, при зверненні із заявою про призначення пенсії, позивач надав посвідчення громадянина, як потерпілий від Чорнобильської катастрофи (категорії 4) серії Б №202296 від 20.01.1995 року.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Отже, наявність у Позивача посвідчення особи потерпілої від наслідків чорнобильської катастрофи (категорії 4) є достатнім підтвердженням того, що вона станом на 1 січня 1993 року протягом не менше 4 років проживала у зоні гарантованого добровільного відселення, а тому відмова Відповідача, яка ґрунтується на відсутності документів, які б підтверджували б відомості про постійне місце проживання у відповідній зоні є протиправною.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (підстави для звільнення від доказування).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, проаналізувавши та дослідивши надані докази, враховуючи вищевказані розбіжності у досліджених та проаналізованих матеріалах справи, суд приходить до переконання, що у даному випадку Управлінням Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області не доведено правомірність відмови у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку, як особи потерпілої від наслідків чорнобильської катастрофи (категорії 4), відповідно достатті 55 Закону № 796-ХІІ.

Тому суд приходить до висновку, що рішення Управління Пенсійного Фонду України в Сарненському районі Рівненської області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії є незаконним та таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак позов слід задоволити.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 14,55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 10,11,69,71,158-163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку та про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку - задоволити.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в Сарненському районі Рівненської області, що полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, як особі віднесеній до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов"язати Управління Пенсійного Фонду України в Сарненському районі Рівненської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, як особі віднесеній до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк, з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О. Рижий

Повний текст постанови складено

та підписано 29.12.2016 р.