Ухвала суду № 63836057, 27.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 447/1066/16 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/783/5812/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

Категорія: 60

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф,

секретаря Фейір К.О.

з участю заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2016 року в справі за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-

встановила:

В травні 2016 року заявник ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою в якій просить встановити, що у його свідоцтві про народження допущена описка у прізвищі батька, а саме зазначено ОСОБА_2 замість Сенюк та встановити, що мамою його батька була Сенюк (дівоче прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за національністю полячка.

Заяву обґрунтовував тим, що у свідоцтві про народження заявника батьком зазначено ОСОБА_6, який за національністю українець. Однак, заявник встановив, що прізвище його батька насправді Сенюк. Тіткам заявника змінили національність матері на полячку, а отже зазначена обставина не потребує доказування при розгляді даної справи. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали суду свідоцтва про народження, відповідно до якого їх дівочим прізвищем було Сенюк.

Оскаржуваним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2016 року у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник заявника ОСОБА_2 ОСОБА_3, з оскаржуваним рішенням не погоджується, оскільки суд неправильно і неповно встановив обставини, які мають значення для справи.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що помилка в прізвищі батька ОСОБА_9 була допущена 22.11.1949 року при отриманні свідоцтва про одруження.

Стверджує, що не має наміру змінювати своє прізвище через допущену помилку в прізвищі батька, оскільки вже його діти носять таке і безліч документів повязаних з даним прізвищем, однак мав намір підтвердити свої родові корені.

Вважає, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану не займається питаннями внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, тому тільки суд може вирішити таке питання.

Просить скасувати рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2016 року та ухвалити нове, яким заяву про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам скарги.

Представник заінтересованої особи Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення заявника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог, на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить переконання, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення місцевий суд виходив з того, що законодавством встановлено інших порядок внесення виправлень в актові записи цивільного стану.

Колегія суддів погоджується, з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий грунтується на матеріалах справи та законі враховуючи наступне.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регулює конкретні цивільні правовідносини.

Частиною 1 ст. 234 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 256 ЦПК України передбачено перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

Цей перелік не є вичерпним.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз'яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (п.п. 1 і 3).

Чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, тому суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатись в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Згідно із ч. 2 ст. 256 ЦПК України судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 258 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено наступні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження заявника ОСОБА_2 його батьком є ОСОБА_9, українець за національністю (а.с. 4).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_10 її батьком є ОСОБА_11, за національністю українець, а матір'ю ОСОБА_12, за національністю українка.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 02.10.2009 року внесено виправлення у актовий запис № 3 про народження ОСОБА_13, зроблений 10.02.1965 року Городенківським ЗАГС, змінивши в ньому національність її матері ОСОБА_12 з українки на «польку».

Згідно постанови Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 03.08.2011 року частково задоволено позов ОСОБА_8 та зобов'язано відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_14, змінено в ньому національність її матері з українки на полячку.

Відповідно до довідки Незвиської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 24.03.2016 року № 36 в господарській книзі за 1947-1948 роки виявлено запис про те, що у господарстві ОСОБА_11 проживали окрім нього: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, 1931 рн., ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21.

Згідно архівної довідки від 01.11.2011 року № К-237 не зазначено національність ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

При цьому, показами свідка ОСОБА_22 підтверджується, що прізвище батька заявника було Сенюк, його матір'ю була ОСОБА_12, за національністю полячка.

В свою чергу, згідно із п. 2.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Пунктом 2.16.14. Правил передбачено, що на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про виправлення помилок, доповнення запису відомостями тощо виправляються або доповнюються відповідні відомості в актових записах, які зазначено у висновку.

Як розяснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадського стану» від 07 липня 1995 року № 12 в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів

громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по батькові, місця і дати народження.

До матеріалів справи заявник не подав доказів звернення до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану щодо виправлення описки у прізвищі його батька, а також доповнення актового запису про народження мами його батька ОСОБА_12 графою про національність - полячка, і що йому було у цьому відмовлено.

Оскільки заявник не здійснив передбачених законодавством дій щодо реалізації свого права на встановлення факту, що має юридичне значення в адміністративному порядку, його звернення з заявою до суду є передчасним.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що орган реєстрації актів цивільного стану не в змозі провести внесення відповідних змін у актовий запис, є припущенням, оскільки заявник не надав суду підтвердження про відмову органу РАЦС у внесенні змін до відповідного актового запису.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

ОСОБА_23