Рішення № 63835415, 28.12.2016, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2705/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2016 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Рудакова Д.І.,

з участю секретаря судових засідань Головка А.М.,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Червоноградського міського відділення Львівської обласної дирекції НАСК «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд стягнути на його користь з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди, з ОСОБА_7 12134,50 грн. на відшкодування матеріальної шкода та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позову послався на те, що 28.03.2008 року близько 23 год. 50 коп. на автодорозі Червоноград-Львів на нього було здійснено наїзд автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок вказаної ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді, закритого відламкового перелому лівого стегна зі зміщенням, які ускладнилися травматичним шоком II ступеня і які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Вироком Червоноградського міського суду від 24.01.2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Позивач тривалий час перебував на лікуванні і за час лікування витратив суму коштів на придбання ліків у розмірі 12134,50грн. Відповідно до полісу № ВА/6172597 обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.01.2008 року, виданого Червоноградським міським відділенням Львівської обласної дирекції Національної страхової компанії «Оранта» автомобіль НОМЕР_1. належний ОСОБА_7, був застрахований до 17.01.2009р., включно, вказаною страховою компанією. Крім цього, з вини Відповідача ОСОБА_3. який вчинив ДТП, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягала в тому, що він переніс хвилювання, моральні страждання під час лікування. Таким чином, з врахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань, він оцінює моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Представник відповідача Львівської обласної дирекції АТ «НАСК «Оранта» надали заперечення, в яких просили суд застосувати строки позовної давності стосовно позовних вимог до страхової компанії, на підставі чого відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові, просить такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд застосувати строки позовної давності стосовно позовних вимог до ОСОБА_3, на підставі чого відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача НАСК «Оранта» у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 24.01.2014 року, ОСОБА_3 28.03.2008р. близько 23 год. 50 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по своїй смузі руху по вул. Львівській в м. Червонограді у напрямку до м. Львова, при проїзді її ділянки що за 300 м від автомобільного мосту через р. Солокію, грубо порушив вимоги Р 1 п.п. 1.2, 1.5., 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»;) Р 2 п. 2.3 «б», «д»; Р 10 п.п. 10.1; Р 11 п. 11.2; Р 12 п.п. 12.3 та вимоги дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 «Дорожня розмітка» (додатку 2) Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вів свій транспортний засіб якомога ближче до прарого краю проїзної частини, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасника руху, перетнувши суцільну осьову лінію горизонтальної дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, такими своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення автомобіля НОМЕР_1 із мопедом марки «Delta ЕХ 500 Т» під керуванням ОСОБА_10, який рухався у зустрічному йому напрямку. Внаслідок вказаної ДТП пасажир мопеда марки «Delta ЕХ 500 Т» ОСОБА_8 згідно висновку судово- медичної експертизи № 247/2008 від 15.05.2008 року отримав тілесні ушкодження у вигляді, закритого відламкового перелому лівого стегна зі зміщенням, які ускладнилися травматичним шоком II ступеня і які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_5 перебував на лікуванні і за час лікування позивач витратив суму коштів на придбання ліків у розмірі 12134.50грн (згідно чеків).

Згідно розписки ОСОБА_9 (батько позивача) отримав 24.04.2008р. від ОСОБА_3 (відповідача) 1200 доларів на лікування сина (позивача).

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердив факт отримання вказаних грошей від ОСОБА_3 Додатково вказав, що слова «тисяча двісті дол» написані не ним. Суд оцінивши в сукупності вказані докази, а саме розписку та пояснення свідка, приходить до висновку, що мало місце часткове відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1200 доларів, що станом на 24.04.2008р. в еквіваленті до національної валюти - 6060грн.

Відповідно до полісу № ВА/6172597 обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.01.2008 року, виданого Червоноградським міським відділенням Львівської обласної дирекції Національної страхової компанії «Оранта» автомобіль НОМЕР_1. належний ОСОБА_7, був застрахований до 17.01.2009року, включно, вказаною страховою компанією.

Внаслідок ДТП було пошкоджено здоров'я позивача, що привело до порушення нормального укладу життя, зміни звичних життєвих стосунків, необхідності прикладення додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки( ч.2 ст.1167 ЦК України).

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму ВСУ України № 6 від 27.03.1992р. під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно п. 4 вищевказаної постанови ВССУ № 4 від 01.03.2013р, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 26.1 ст. 26 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

На думку суду, не має підстав для відмови у задоволенні позові в зв'язку зі спливом позовної давності. Згідно з п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію. Позивач внаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час лікувався, має титанову пластину у місті перелому.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню 2 550,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вимога про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди у сумі 12134,5грн. підлягає частковому задоволенню, оскільки судом встановлений факт часткового відшкодування шкоди у сумі 6060грн. Позивачу завдано моральної шкоди, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні тяжкі зміни її життєвих зв'язків, глибину душевних страждань, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000грн.

Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят),00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 - 6075 (шість тисяч сімдесят п'ять),00 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) - 25 000 (двадцять п'ять тисяч),00 гривень на відшкодування моральної шкоди.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. І. Рудаков