Ухвала суду № 63825206, 15.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4710/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Книгиницькому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» Лтд про стягнення пені за договором комісії на будівництво обєкта нерухомості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 26 червня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що ОСОБА_5 уклав з ТОВ «Терракс» Лтд договір комісії №207 від 29 жовтня 2008 року на будівництво обєкта нерухомості, за яким ТОВ «Терракс» Лтд зобовязалось здійснити необхідні дії для будівництва обєкта нерухомості сімейно-оздоровчого комплексу, розташованого в прибережній зоні в районі 8-ї станції Великого Фонтану по провулку Морському, 2 в м. Одесі, та передачі ОСОБА_5 у власність апартаментів будівлі №40 загальною площею 174,54 кв.м, розташованих на 7-му поверсі 10-ти поверхової секції сімейно-оздоровчого комплексу. За умовами договору обєкт підлягав здачі в експлуатацію 25 грудня 2009 року та протягом 45 днів з моменту введення будинку в експлуатацію підлягав передачі у власність. 4 серпня 2009 року до договору укладено додаткову угоду, згідно якої строк здачі в експлуатацію визначено 25 грудня 2010 року, предмет договору визначено як апартаменти будівлі №58 загальною площею 141,81 кв.м, розташовані на 10 поверсі 20-ти поверхової секції сімейно-оздоровчого комплексу в районі 8-ї станції Великого Фонтану по провулку Морському, 2 в м. Одесі. 18 серпня 2010 року до договору укладено тристоронню додаткову угоду №2, за умовами якої ОСОБА_5 передав всі свої права і обовязки за договором №207 від 29 жовтня 2008 року новому комітенту йому ОСОБА_3 Позивач зазначив, що згідно пункту 7.2 договору №207 від 29 жовтня 2008 року за затримку виконання зобовязання по передачі обєкту у власність передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості апартаментів. Посилаючись на узгодження терміну виконання зобовязання як то 26 грудня 2010 року, відповідальність за затримку передачі обєкту нерухомості у власність, позивач ОСОБА_3 просив стягнути з ТОВ «Терракс» Лтд пеню за період з 26 червня 2014 року по 26 червня 2015 року в розмірі 466199,64 грн. Після уточнення 17 грудня 2015 року вимог просив на підставі частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» стягнути з ТОВ «Терракс» Лтд пеню за період з 26 червня 2014 року по 26 червня 2015 року в розмірі 13692558,90 грн. (а.с.1-3, 71-73).

Відповідач ТОВ «Терракс» Лтд позов не визнав (а.с.36-37, 85).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2016 року в позові відмовлено (а.с.114-117).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Між ОСОБА_5 та ТОВ «Терракс» Лтд укладено договір комісії №207 від 29 жовтня 2008 року на будівництво обєкту нерухомості. За умовами договору ТОВ «Терракс» Лтд зобовязався по дорученню ОСОБА_5 за плату і за його рахунок здійснювати від свого імені всі фактичні та юридичні дії, необхідні для будівництва обєкта нерухомості сімейно-оздоровчого комплексу цілорічної дії, розташованого в прибережній зоні в районі 8-ої станції Великого Фонтану в м. Одесі, провулку Морський, 2, з метою передачі у власність ОСОБА_5 частини вказано обєкту апартаментів будівельний №40 загальною площею 174,54 кв.м, які розташовані на 7-му поверсі в 10-ти поверховій секції сімейно-оздоровчого комплексу (п.п.1.1, 1.4); передати ОСОБА_5 у власність апартаменти протягом 45 днів з моменту введення в експлуатацію обєкта нерухомості на основі акту приймання-передачі апартаментів, а також підготувати всі необхідні документи для оформлення права власності ОСОБА_5 на обєкт нерухомості (апартаментів) в межах своєї компетенції і повноважень (п.2.2.); реалізація доручення ОСОБА_5 здійснюється в строк до 25 грудня 2009 року; до закінчення даного строку товариство зобовязується здати в експлуатацію закінчений будівництвом сімейно-оздоровчий комплекс і протягом 45 днів передати у власність ОСОБА_5 апартаменти (п.4.1); у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязань винна сторона зобовязана відшкодувати другій стороні збитки, завдані таким невиконанням (неналежним виконанням), згідно умовам даного договору (п.7.1); за затримку в передачі апартаментів в установлений умовами даного договору строк, ТОВ «Терракс» Лтд виплачує ОСОБА_5 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості не переданих апартаментів за кожен день прострочення (п.7.2). Сплата пені не звільняє ТОВ «Терракс» ЛТД від передачі ОСОБА_5 апартаментів, отриманих по договору з третьою особою (а.с.5-13).

Додатковою угодою №1 від 4 серпня 2009 року до договору комісії №207 на будівництво обєкта нерухомості від 29 жовтня 2008 року, укладеною між ОСОБА_5 та ТОВ «Терракс» Лтд, зокрема, пункт 1.4 викладено в новій редакції, згідно якої на виконання договору ОСОБА_5 стає власником апартаментів будівельний №58 загальною площею 141,81 кв.м, розташованих на 10-му поверсі в 20-ти поверховій секції сімейно-оздоровчого комплексу (п.1); пункт 4.1 викладено в новій редакції, згідно якої реалізація доручення ОСОБА_5 по даному договору здійснюється в строк до 25 грудня 2010 року (п.2); до 4 серпня 2009 року ОСОБА_5 проводить оплату 100% внеску ціни апартаментів і комісійної плати (п.5) (а.с.14).

Додатковою угодою №2 від 18 серпня 2009 року до договору комісії №207 на будівництво обєкта нерухомості від 29 жовтня 2008 року, укладеною між ОСОБА_5, ТОВ «Терракс» Лтд, ОСОБА_3 всі права і обовязки по договору комісії №207 на будівництво обєкта нерухомості від 29 жовтня 2008 року на будівництво апартаментів будівельний №58 загальною площею 141,81 кв.м, розташованих на 10-му поверсі в 20-ти поверховій секції сімейно-оздоровчого комплексу в прибережній зоні в районі 8-ї станції Великого Фонтану в м. Одесі, провулку Морський, 2 перейшли до ОСОБА_3 (а.с.15, 16).

Згідно довідки ТОВ «Терракс» Лтд від 18 серпня 2010 року вартість апартаментів по договору комісії №207 від 29 жовтня 2008 року 1250462,00 грн. є сплаченою (а.с.17).

На час звернення до суду обєкт нерухомості в експлуатацію не здано, апартаменти у власність не передано.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Пунктом 1.6 договору комісії №207 від 29 жовтня 2008 року визначено, що правовідносини сторін по даному договору регулюються правилами договору комісії, про надання послуг, якщо інші умови не встановлені угодою сторін. Правила договору про сумісну діяльність, договору управління майном, Закону України «Про інвестиційну діяльність», інші нормативно-правові акти в сфері інвестиційної діяльності до даного договору не застосовуються.

Відповідно до п.1.1 договору комісії ТОВ «Терракс» Лтд як комісіонер за дорученням ОСОБА_3 (до передачі прав та обовязків за договором ОСОБА_5О.), як комітента та за його рахунок взяло на себе зобовязання здійснити дії, необхідні для будівництва комплексу з метою передачі у власність комітента частини обєкта (апартаментів), передбачених п.1.4 договору. Реалізація доручення згідно п.1.2 договору здійснюється товариством шляхом укладення з відповідними організаціями та підприємствами договорів на проведення будівельних та інших робіт по спорудженню обєкта нерухомості, введенню його в експлуатацію, передачі апартаментів комітентові у власність, контролю за виконанням робіт з будівництва.

Отже, дорученням комітента комісіонеру є здійснення всіх фактичних і юридичних дій, які передбачені для будівництва обєкта з метою передачі у власність комітентові частини обєкта (апартаментів).

Відповідно до п.2.3 договору комісії ТОВ «Терракс» Лтд як комісіонер зобовязується передати ОСОБА_3 (до передачі прав та обовязків за договором ОСОБА_5О.) як комітенту апартаменти, передбачені п.1.4 цього договору впродовж 45 днів з моменту вводу в експлуатацію обєкта нерухомості на підставі акту приймання-передачі апартаментів та підготувати всі необхідні документи для оформлення права власності комітента на обєкт нерухомості у межах компетенції та повноважень комісіонера. Згідно п.4.2 договору комісії передбачено, що передача апартаментів комітенту здійснюється тільки після внесення комісіонером всієї суми договору.

Отже, передумовою відповідальності комісіонера за прострочення виконання зобовязання щодо передачі апартаментів у власність є завершення будівництва, введення обєкту нерухомості в експлуатацію, повна сплата вартості апартаментів. Оскільки будівництво обєкта нерухомості не завершено та обєкт, відповідно, не здано в експлуатацію, то говорити про настання передбаченої п.7.2 договору комісії відповідальності комісіонера за прострочення виконання зобовязання в частині передачі апартаментів у власність безпідставно.

Настання відповідальності ТОВ «Терракс» Лтд по відшкодуванню пені згідно з п.7.2 договору, ОСОБА_3 обгрунтовано тим, що граничний строк для виконання доручення комітента встановлено «25 грудня 2010 року», в межах якого комісіонер мав виконати доручення комітента в цілому, в тому числі й по передачі апартаментів у власність, що зобовязання по передачі апартаментів є складовою доручення, тому невиконання доручення в строк до 25 грудня 2010 року є підставою відповідальності у вигляді пені, передбаченої п.7.2 договору. Зміну підстав заявлених вимог, ОСОБА_3 обґрунтовано тим, що договір комісії є різновидом договору про надання послуг, тому на виниклі правовідносини розповсюджуються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», невиконання зобовязання з боку відповідача має наслідком його відповідальність у вигляді пені, передбаченої частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Доводи апелянта в цій частині є помилковими з огляду на наступне.

ОСОБА_3 (до передачі прав та обовязків за договором ОСОБА_5О.) та ТОВ «Терракс» Лтд як сторони договору комісії встановили відповідальність у вигляді відшкодування збитків та сплати пені. Так, відповідальність у вигляді відшкодування збитків передбачена п.7.1 договору для обох сторін, згідно якої у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання винна сторона відшкодовує другій стороні завдані невиконанням (неналежним виконанням) збитки; передбачена п.7.5 договору для комітента за не прийняття апартаментів. Відповідальність у вигляді пені, передбачена п.7.2 договору для комісіонера за затримку в передачі апартаментів в установлений строк; передбачена п.7.4 договору для комітента за прострочення перерахування коштів за обєкт нерухомості тощо.

Отже, відповідальність сторін розмежовано. Не завершення будівництва в строк та не здача обєкта в експлуатацію є неналежним виконанням зобовязання ТОВ «Терракс» Лтд, що тягне за собою обумовлену п.7.1 договору відповідальність у вигляді відшкодування ОСОБА_3 збитків, що ж до затримки в передачі апартаментів в строк, то така тягне за собою обумовлену п.7.2 договору відповідальність ТОВ «Терракс» Лтд у вигляді сплати ОСОБА_3 пені. Вважати, що строк передбаченої п.7.2 договору відповідальності у вигляді пені настав 25 грудня 2010 року безпідставно.

Договір комісії відноситься до договірних зобовязань, відтак, на спірні правовідносини поширюються визначені главою 51 ЦПК України загальні правові наслідки порушення зобовязання та відповідальності за порушення зобовязання.

Так, за змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків. У сенсі положень статті 624 ЦК України законом передбачено стягнення як збитків, так і неустойки, встановлено співвідношення збитків і неустойки, визначено можливість сторін у договорі передбачити обовязок боржника відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою, встановити право стягнення неустойки без відшкодування збитків або за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків. Таким чином, поряд із встановленою ЦК штрафною неустойкою сторони можуть передбачити в договорі інші види співвідношення неустойки (штрафу, пені) і збитків.

ОСОБА_3 (до передачі прав та обовязків за договором ОСОБА_5О.) та ТОВ «Терракс» Лтд передбачили в договорі комісії збитки та пеню, встановили право стягнення пені та відшкодування збитків за певні порушення зобовязання, відтак, слід виходити з того, що стягнення передбаченої п.7.2 договору пені встановлено сторонами договору за порушення зобовязання по передачі обєкту у власність протягом 45 днів з дня здачі закінченого будівництвом обєкту в експлуатацію.

Що ж до Закону України «Про захист прав споживачів», то даний закон на виниклі правовідносини не поширюється.

Згідно розяснень пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виконавцем) про наявність підстав і умов їх виникнення, про права та обовязки сторін, суд має виходити як з норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ці питання і не суперечать Закону.

Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника. Аналіз вищевказаного положення закону дає підстави зробити висновок про те, що цей Закон дійсно регулює правовідносини між будівельною компанією й громадянами щодо будівництва саме житла для власних потреб. В даному ж випадку здійснюване будівництво не є будівництвом житла, оскільки згідно Державного класифікатору будівель і споруд ДК 018-2000 будівлі для оздоровчого призначення, а також сімейні табори відпочинку відносяться до категорії нежитлових будівель.

Дане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в узагальненні судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 роки).

Положення пункту 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають загальні підстави стягнення неустойки та застосовуються у разі не врегулювання цього питання безпосередньо сторонами у договорі. В даному випадку сторони під час укладення договору комісії №207 від 29 жовтня 2008 року визначили певний порядок, умови виплати та розмір пені (розділ 7 договору), тому питання пені є врегульованим безпосередньо сторонами у договорі.

Спори між громадянами та ТОВ «Терракс» щодо виконання укладених договорів на будівництво обєктів нерухомості були предметом перегляду касаційною інстанцією, рішення якої орієнтують суди на правильність позиції щодо відсутності підстав для стягнення пені за затримку передачі апартаментів, якщо має місце незавершене будівництво, а також щодо не поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на випадки будівництва обєктів, що не належать до житлових будівель (а.с.188-197).

Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» Лтд про стягнення пені за договором комісії на будівництво обєкта нерухомості залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

ОСОБА_2