Ухвала суду № 63820352, 27.12.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45595/16-к

Провадження № 1-кс/761/27946/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Хардіної О.П., за участю: секретаря судового засідання - Нешви І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Савіовського С.Ю., про накладення арешту майна у кримінальному провадженні № за № 32016100000000137 від 18.11.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

23.12.2016 до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 32016100000000137 від 18.11.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на рахунках: НОМЕР_2, НОМЕР_3 відкритих у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» (МФО 380719), адреса банку відповідно довідника НБУ: м. Київ вул. вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 25, та належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), в частині видатку (відчуження, розпорядження та користування) грошовими коштами, з можливістю зарахування на зазначені рахунки грошових коштів, що надходять.

Слідчим управлянням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві розслідується кримінальне провадження №32016100000000137 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2016 року за номером 32016100000000137 відповідно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, уродженець м. Маріуполь Донецької обл.) ІНФОРМАЦІЯ_2, у період 2013 року, в порушення вимог п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010, умисно ухилились від сплати податків, шляхом заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 3 307 121,79 грн. та 9 248 124,98 грн., відповідно, що більше ніж п'ятсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великими розмірами.

Так, у грудні 2013 року на ім'я ОСОБА_2, на підставі договору відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_4 на суму 22 450 327,50 грн., що розміщений в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку».

Відповідно даних про доходи, отримані ОСОБА_3 у період ІП кварталу 1998 року по IV квартал 2013 року встановлено, що сума отриманого доходу ОСОБА_3 за період III кварталу 1998 року - IV квартал 2013 року складає 402 848,92 грн. Таким чином, ОСОБА_3 у 2013 році було отримано дохід у сумі 22 047 478,58 грн., який останній не задекларував.

Згідно інформаційних ресурсів ДФС України, ОСОБА_3 не є засновниками чи службовими особами будь-яких суб'єктів підприємницької діяльності та в період 2013 року працював у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку».

На теперішній час ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» перебуває у стадії ліквідації, а ОСОБА_3 подав вимоги ліквідатору Банка та включений до переліку кредиторів четвертої черги відшкодування, та у випадку відшкодування коштів, він зможе ними вільно розпоряджатися без сплати податків.

Проведеними оперативними заходами встановлено, що окрім вказаного вище рахунку гр. ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) має також рахунки НОМЕР_3 відкриті в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» (код 36470620).

Проведеним досудовим розслідуванням встановити законність джерел походження грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відкритих в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», на даний час не представляється можливим.

В судове засідання слідчий, який ініціював вказане клопотання, не з*явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання у відповідності до ч.1 ст. 172 КПК України.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як убачається з матеріалів клопотання, доводи про те, що вчинено кримінальне правопорушення, ґрунтуються на припущеннях, не мотивовані, що також підтверджується формулюваннями аналітичного дослідження від 16.11.2016 про висновки ревізора під умовою, які не містять точного визначення щодо умисного недотримання особами вимог податкового законодавства, даними в показаннях свідка ОСОБА_5, який також не свідчить про факти, які ним об*єктивно сприймалися, а в ході допиту лише вказує про свої припущення.

Таким чином, сукупність наданих фактичних даних свідчать, що слідчим не доведено достатніх підстав вважати, що вчинено злочин, при цьому в ході кримінального провадження, яке здійснюється за фактом вчинення злочину і де жодній особі не повідомлено про підозру, застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як арешт майна не буде відповідати критерію розумності, та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Савіовського С.Ю., про накладення арешту майна у кримінальному провадженні № за № 32016100000000137 від 18.11.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на рахунках: НОМЕР_2, НОМЕР_3 відкритих у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» (МФО 380719), адреса та належать ОСОБА_2.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя О.П. Хардіна