Ухвала суду № 63820346, 27.12.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44670/16-к

Провадження № 1-кп/761/1492/2016

У Х В А Л А

Іменем України

27 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Голуб О.А.

суддів: Бугіля В.В.

Лінника О.П.

секретаря Дігтяр М.О.

в приміщенні суду під час розгляду у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22016000000000436 від 25.11.2016 року стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Усинське, Усинського району, Республіки Комі РФ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, якому висунуте обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3; ч.1 ст.263 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення:

прокурора Гошовського Р.М.

зі сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3; ч.1 ст.263 КК України, надійшло до Шевченківського районного суду м.Києва 19 грудня 2016 року.

Шевченківським районним судом м. Києва вказане кримінальне провадження було призначене до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор просить направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 25.11.2016 року за № 22016000000000436 стосовно ОСОБА_2 до Апеляційного суду м.Києва для вирішення питання подальшого його скерування для розгляду по суті до суду першої інстанції в межах юрисдикції Апеляційного суду м.Києва, а саме до Шевченківського районного суду м.Києва, тобто за місцем знаходженням органу досудового розслідування, яким закінчено досудове розслідування.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що обвинувальний акт підлягає направленню до Апеляційного суду м. Києва для внесення подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 до Слов'янського районного суду Донецької області. При цьому вказала на необхідність скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою її підзахисному з огляду на те, що він. раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце роботи та проживання, одружений має на утриманні дружину та двох дітей, тобто має сталі соціальні зв'язки. Зазначила на відсутність доказів підтвердження вини ОСОБА_2 у висунутому йому обвинуваченні та на те, що сама по собі тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень не дає підстав для тримання під вартою підзахисного.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали доводи захисника ОСОБА_4

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження підлягає направленню до Апеляційного суду м. Києва, з метою вирішення питання про внесення подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності цього кримінального провадження, виходячи з наступного.

Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені частиною 3 ст.314 КПК України.

Одним з питань є направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

У відповідності до п.6 ч.2 ст.412 КПК України дане питання підлягає першочерговому вирішенню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Так, відповідно до ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Таким чином законодавцем чітко визначено територіальну підсудність у кримінальних провадженнях.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту ОСОБА_2 інкриміновано вчинення злочинних діянь на території міста Донецька та Донецької області.

Тобто органом досудового розслідування встановлено, що місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, яке є більш тяжким правопорушенням, є місто Донецьк та Донецька область, що територіально не відноситься до Шевченківського району м.Києва.

Беручи до уваги наведене, відсутні підстави вважати, що органом досудового розслідування не встановлено місце вчинення кримінального правопорушення, що давало б підстави для розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Враховуючи викладене, кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 надійшло з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки не підсудне Шевченківському районному суду м.Києва.

За таких обставин, зважаючи на правила ст.ст. 32, 34 КПК України, які визначають, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, а питання про направлення кримінального провадження з одного до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в тому числі за поданням суду апеляційної інстанції, суд прийшов до висновку про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 до Апеляційного суду м. Києва для внесення подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 до іншого суду, а саме з Шевченківського районного суду м.Києва до відповідного місцевого суду Донецької області.

Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується 28 грудня 2016 року, при цьому беручи до уваги, що останньому інкриміновано вчинення сукупності кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до особливо тяжкого злочину, фактичні обставини наведені в обвинувальному акті за яких останньому інкримінується вчинення даних кримінальних правопорушень, покарання яке може бути призначено в разі доведеності висунутого обвинувачення, а також наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки, а саме, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема щодо переховування від суду, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 60 днів.

З огляду на наведене відсутні підстави для скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

Крім того, судом враховується положення ч.5 ст.176 КПК України згідно якого запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України, а тому відсутні правові підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на менш суворіший ніж тримання під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 34, 314 КПК України,

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 22016000000000436 від 25.11.2016 року за ч. 1 ст. 258-3; ч.1 ст.263 КК України - направити до Апеляційного суду м. Києва для внесення подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 до іншого суду, а саме з Шевченківського районного суду м.Києва до відповідного місцевого суду Донецької області.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 24 лютого 2017 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити 60 днів, тобто до 24 лютого 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Голуб

Судді О.П. Лінник

В.В. Бугіль