РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/14673/16-ц
пр. № 2/759/5828/16
29 грудня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Немировської А.М., позивача та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 26.10.2016 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, а саме малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у шлюбі. Від даного шлюбу в них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В даний час ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на утриманні позивачки, відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу дитині, участі у її вихованні не приймає, що змусило позивача звернутися до суду.
У судовому засіданні 29.12.2016 року позивач позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні 29.12.2016 року відповідач позов визнав.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Суд, зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 213 ЦПК України, якою встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що позивач та відповідач з 27.08.2011 року перебувають у шлюбі, що зареєстрований відділом РАЦС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1149 (а.с. 3).
Від згаданого шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4 - копія свідоцтва про народження).
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із своєю матір'ю - позивачем по справі, відповідач життям дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на її утримання не надає.
Статтями 180, 181 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Малолітня донька сторін проживає разом з своєю матір'ю, позивачкою по справі, перебуває на її утриманні, відповідач не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини, вихованням не займається, тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, вимоги ч. 1 ст. 182 СК України, тому з відповідача повинні стягуватися аліменти у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) і до повноліття дитини, щомісячно, починаючи з 26.10.2016 року - з моменту подачі позову до суду, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В силу ст. 367 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти за один місяць в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) негайно.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по справі в розмірі 551,20 грн. понесені судом по предмету спору про стягнення аліментів, бо позивачка при подачі позову до суду по закону була звільнена від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 174, 179, 209, 212, 214, 215, 218, 223, 292, 294, 367 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН:НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_2, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 26.10.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати по справі в сумі 551,20 грн. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А. Ключник
Судове рішення № 63819831, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 29.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/14673/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: