Ухвала суду № 63817404, 23.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3956/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність процесуального слідчого, -

В С Т А Н О В И В:

19.10.2016 року до Дніпровського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність процесуального слідчого.

До початку розгляду клопотання по суті, представник скаржника подала заяву про залишення без розгляду скарги, тож слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність осіб, що не з'явилися та вивчивши скаргу та долучені до нього матеріали, приходить до наступного.

У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Згідно ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Тобто, системний аналіз положень КПК України свідчить, що подана скарга у конкретному кримінальному провадженні є його правом, а не обов'язком через, що реалізується ним на власний розсуд.

Таким чином, право подачі заяви про залишення її скарги без розгляду також являється її конституційним правом, оскільки полягає у вільній реалізації свого права у спосіб передбачений КПК України та саме в такій спосіб на думку особи їй буде надано ефективний спосіб захисту в національному органі.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, беручи до уваги перелік судових рішень які у праві постановити згідно ст.ст.172, 173 КПК України та враховуючи ч.2 ст.8, ч.5 і ч.6 ст.9 КПК України, клопотання про арешт майна залишити без розгляду безпосередньо за клопотанням особи, яка її подала.

Керуючись ст.ст.2, 9, 22, 214, 303-306, 307, 309, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність процесуального слідчого - залишити без розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м.Києва Ю.В. Іваніна