Вирок № 63814785, 29.12.2016, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/824/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2016 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А. секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю прокурора Котяй І.В., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015180130000803 по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

27.11.2009 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт;

31.05.2010 року Демидівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК на строк 3 роки 12 днів позбавлення волі;

17.06.2010 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, 70 КК України на строк 3 роки 4 місяці позбавлення волі;

05.07.2010 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 185, 70 КК України на строк 3 роки 6 місяці позбавлення волі;

24.06.2011 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185, 70 КК України на строк 3 роки 2 місяці позбавлення волі; ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області 18.12.2012 року частково приєднано невідбуте покарання за вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 05.07.2010 року, остаточне покарання 4 роки позбавлення волі,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

26.09.2007 року Рівненським районним судом Рівненської області, вирок якого змінено 01.02.2012 року Апеляційнии судом Рівненської області та призначено покарання за ч. 1 ст. 187 КК України на строк 4 роки 7 місяців позбавлення волі;

13.09.2016 року Острозьким районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 121, 69 КК на строк 3 роки позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2015 року близько 03.00 години ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля нежилого будинку ОСОБА_6 за адресою м. Здолбунів, вул. Попова, 6, шляхом пошкодження навісного замка, таємно проник до господарського приміщення, звідки таємно викрав пять курок, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 450 грн.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, за наступних обставин.

06 грудня 2015 року близько 03.00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля нежилого будинку ОСОБА_6 за адресою м. Здолбунів, вул. Попова, 6, шляхом пошкодження навісного замка, таємно проник до господарського приміщення, звідки таємно викрав пять курок, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 450 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину визнав частково та показав, що в грудні 2015 року він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зайшли до знайомого діда ОСОБА_9 в м. Здолбунів по вул. Кармелюка, 4/12 та вживали алкогольні напої. Після закінчення спиртного вирішили докупити спиртне. Коли поверталися вчетверо до ОСОБА_9 біля одного з господарств він щось почув, вирішив перевірити і зайшов на територію господарства потерпілої. Побачив на подвірї кур, яких вирішив викрасти, при цьому нікого не повідомляв про свій намір вчинити крадіжку. Взяв пакет та поклав туди кур, кількості не памятає. При цьому був один та в господарське приміщення (сарай) не заходив, тривало це близько 15-20 хв. Коли вийшов з вказаного господарства його ніхто не чекав, до ОСОБА_9 прийшов один. На квартирі продовжили вживати алкогольні напої. Общипав разом з ОСОБА_7 кур, одну з яких віддав ОСОБА_5 Наступного ранку прийшли працівники поліції та виявили в холодильнику вказаних кур.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав та показав, що в грудні 2015 року він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за місцем проживання знайомого діда ОСОБА_9 в м. Здолбунів вживали алкогольні напої. Близько 02-03 год. вирішили вчетверо погуляти. Коли йшли він розмовляв по мобільному телефону та не замітив як ОСОБА_4 відійшов в сторону. Пізніше втрьох без ОСОБА_8 повернулися до ОСОБА_9, в якого пробув близько 15 хв. та разом з КаліщукомВ. пішли додому. На територію господарства потерпілої він не заходив, йому нічого не було відомо про намір ОСОБА_4 вчинити крадіжку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6, надала показання, що на початку грудня 2015 року вона прийшла порати господарство, яке знаходиться по вул. Попова,6 в м. Здолбунів та побачила відкриті двері в сарай, які були пошкоджені. Порахувавши курей виявила недостачу, тому викликала працівників поліції. Претензій до обвинувачених не має.

Допитаний в судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференціїсвідок ОСОБА_7, надав наступні показання, що наприкінці 2015 року близько опівночі в м.Здолбунів після розпиття спиртних напоїв вирішили погуляти з ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ще одним чоловіком, імя якого не памятає. Під час прогулянки ОСОБА_4 попросив зачекати і відійшов, якого не було близько 15 хв. Після цього відійшов ОСОБА_5 в сторону ОСОБА_4. Через декілька хвилин вони повернулися разом, у ОСОБА_4 був мішок в якому знаходилися кури, який повідомив, що вказані кури йому дав знайомий.

Після цього втрьох з ОСОБА_10 та ОСОБА_5 пішли до знайомого дідуся в м. Здолбунів. ОСОБА_4 поставив гріти воду, а він з ОСОБА_5 пішли купувати горілку, яку не знайшли, тому розійшлися по домівках. Вранці зайшли до дідуся, ОСОБА_4 попросив пощіпати курей, одну з який віддав ОСОБА_5, інших залишив собі. Після цього він з ОСОБА_5 пішли додому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, надав показання, що ОСОБА_4 тимчасово проживав у нього по вул. Кармелюка, 4/12 в м. Здолбунів. ОСОБА_4 приніс додому курей, одну з яких зварили, повідомив йому, що він викрав вказаних курей. Пізніше прийшли працівники поліції та вилучили курей, внаслідок похилого віку не пам'ятає інших обставин.

Також в судовому засіданні були безпосередньо досліджені наступні докази, а саме:

- дані протоколу огляду місця події з фототаблицею від 06.12.2015 року, згідно якого проведено огляд господарства по вул. Попова, 6 в м. Здолбунів Рівненської області, яке належить ОСОБА_6 Вказане господарство по всьому периметру огорожене металевою сіткою. В господарському приміщенні на момент огляду в дверній коробці відсутня запираюча скоба, наявні два отвори (а.п.70-73);

- дані протоколу огляду місця події з фототаблицею від 06.12.2015 року, згідно якого проведено огляд квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_9 В холодильнику на верхній секції під морозильною камерою виявлено та вилучено дві туші курей, які були общипані, вагою близько 4 кг (а.п.74-78);

- дані довідки фізичної особи - підприємця ОСОБА_11, згідно якої середньо-ринкова вартість однієї живої курки, станом на 06.12.2015 року становить 90 грн. (а.п.79).

Стороною обвинувачення також заявлялося клопотання про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, явка якого не була забезпечена стороною обвинувачення.

Згідно вимогч. 2 ст. 327 КПК Україниприбуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

До свідка ОСОБА_8 застосовувалися приводи на 04.08.2016 року (а.п.47), 22.08.2016 року (а.п.85), 19.09.2016 року (а.п.102), 11.10.2016 року (а.п.128), 28.10.2016 року (а.п.142), 16.11.2016 року (а.п.159), 12.12.2016 року (а.п.169), 28.12.2016 року (а.п. 192), які виконані не були, що позбавило можливості допитати його в судовому засіданні.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_4 в частині, що він не проникав до господарської будівлі, які спростовуються показами потерпілої ОСОБА_6 та даними протоколу огляду місця події від 06.12.2015 року, згідно яких у вказаній будівлі були пошкоджені двері.

Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та кваліфікує його умисні дії, за ч. 3 ст. 185 КК України, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, і обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніне судимий (а.п.53), за місцем проживання характеризується посередньо (а.п.54), на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває (а.п.56, 58), не працює.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставин передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Слід вказати, що призначення реального покарання негативно вплине на подальшу долю обвинуваченого ОСОБА_4, його місце у суспільстві, і може призвести до його криміналізації як особи, що суперечило б меті виправлення, крім того враховуючи розмір завданої шкоди та

відсутність у потерпілої жодних претензій до обвинуваченого, суд приходить до переконання, що його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.

Підлягає до задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на особисте зобовязання, враховуючи, що обвинуваченому призначене покарання з застосуванням положень ст. 75 КК України.

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом в частині обвинувачення ОСОБА_5 приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні сторона обвинувачення не надала жодного прямого доказу причетності обвинуваченого ОСОБА_5 до викрадення майна з господарства ОСОБА_6

У відповідності до положеньст.62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно з ч. 2ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_5. до викрадення майна з господарства ОСОБА_6

Відтак, ОСОБА_5 у відповідності до п. 2 ч. 1ст. 373 КПК Українинеобхідно визнати невинуватим та виправдати.

Цивільний позов не заявлено, судові витрати та речові докази відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Зобовязати ОСОБА_4 прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 тримання під вартою з 28.10.2016 року по 29.12.2016 року.

ОСОБА_5 визнати невинуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя: Ю.А. Ковалик