Вирок № 6381408, 27.08.2008, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-343/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» серпня 2008року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

Головуючого: судді - Пошкурлат О.М. ,

при секретарі - Краснощокій Н.А.,

за участю прокурора - Лугіна А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, яка народилася 29 квітня 1961 року в с. Мала Загорівка, Борзнянського району, Чернігівської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженої, непрацюючої, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. . Бережанська, 8-аАДРЕСА_1, раніше не засудженої,

у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України.

Судовим слідством в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, суд, -

встановив:

підсудна по справі ОСОБА_2, 23 липня 2003 року, близько 10 год., перебуваючи на ринку «Деміївський», що на Московській площі м. Києва, зустріла невстановлену досудовим слідством особу, яка запропонувала їй придбати підроблене пенсійне посвідчення з метою використання такого для безкоштовного проїзду в електропоїздах. Маючи умисел на пособництво у підробленні посвідчення ОСОБА_1, з метою використання такого для безкоштовного проїзду в електропоїздах, вступила в попередню змову з вищевказаною особою, і з метою сприяння вчинення злочину надала такій засоби і знаряддя вчинення злочину, а саме, наявну у неї фотокартку сестри -ОСОБА_3 та анкетні дані такої, пообіцявши в подальшому придбати такий документ за відро огірків.

24 липня 203 року, близько 9 год., перебуваючи на ринку «Деміївський», невстановлена досудовим слідством особа передала підсудній ОСОБА_1 підроблене пенсійне посвідчення № 163751, видане Управлінням праці та соціального захисту

2

населення Деснянського райвиконкому м. Чернігова, на ім»я ОСОБА_3 з фотокарткою останньої.

Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває, пенсії не отримує, а пенсійне посвідчення на її ім»я - не видавалося.

Згідно довідки управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні і отримує пенсію за віком з 19.07.2003 року. Останній видане посвідчення серії АВ № 012075. Пенсійне посвідчення за № 163751 на ОСОБА_3 не видавалося.

Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Деснянської райради м. Чернігова, ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває і пенсії не отримує, пенсійне посвідчення на її ім»я не видавалося.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1, 10 березня 2008 року, близько 8-30 год., маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що що вищевказане пенсійне посвідчення є підробленим, використала таке, шляхом придбання по ньому в білетній касі зупиночної платформи «Видубичі» Південно-Західної залізниці, м. Києва, квитка на безкоштовний проїзд від з.п. Видубичі до ст. Ніжин, дійсного 10.03.2008 року.

В подальшому, 24 березня 2008 року, близько 9-20 год., підсудна, слідуючи електропоїздом № 6910, сполученням «Малин-Ніжин», на перегоні ст. Бровари - ст. Бобрик, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа та знаючи, що вищевказане пенсійне посвідчення є підробленим, під час перевірки проїзних документів використала його шляхом пред'явлення провідникам касирам. Після цього, вищезазначене пенсійне посвідчення і безкоштовний проїзний квиток були вилучені у підсудної.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1. свою вину у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається державною установою і надає право на безкоштовний проїзд в електропоїздах, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підробленого документу за обставин, викладених в обвинувальному висновку, визнала повністю, факт та обставини злочину підтвердила, у скоєному щиро розкаялася.

Судом відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення пособництва у підробленні офіційного документа ОСОБА_1, використання нею цього документа, а також обставин її затримання. При цьому з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1, які виразилися у наданні фотокартки, анкетних даних та оплатному придбанні завідомо підробленого документа, містять склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні посвідчення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, оскільки, надавши фотокартку й анкетні дані, вона заздалегідь, тобто до вчинення підробки документу, пообіцяла такий придбати.

Що ж стосується обвинувачення ОСОБА_1 у використанні завідомо підробленого документа, то на думку суду воно також є доведеним.

Свою вину у використанні завідомо підробленого документу ОСОБА_1 визнала, про обставини скоєння нею цього злочину вона послідовно, як на досудовому

3

слідстві, так і в судовому засіданні дала покази, які узгоджуються між собою і які сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, особу підсудної та обставини, що пом'якшують й обтяжують її покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненні злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві і в судовому засіданні не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує також сукупність всіх обставин вчинення злочину, дані про особу підсудної, що за місцем проживання скарг від мешканців на неї не надходило (а.с. 79), враховується також її скрутне матеріальне становище через неможливість знайти роботу, що також вплинуло на її рішення придбати підроблене посвідчення для безкоштовного проїзду в електропоїздах, те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 75), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває ( а.с. 77).

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України покарання у виді обмеження волі, зі звільненням від відбуття покарання та встановленням іспитового строку, оскільки на час розгляду справи вона не є особою небезпечною для суспільства, значних наслідків від скоєного не наступило, а тому вважає за можливе її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на підсудну обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України, а саме: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Судові витрати в розмірі 912, 71 грн. за проведення технічної експертизи повинні бути стягнуті з підсудної на користь держави в особі експертної установи (а.с. 52).

Речові докази по справі: пенсійне посвідчення № 163751 на ім'я ОСОБА_3, видане Управлінням праці та соціального захисту Деснянського райвиконкому м. Чернігова і безкоштовний проїзний квиток № 757396 на проїзд від ст. Виду бичі до ст. Ніжин, що зберігаються в матеріалах кримінальної справи - залишити в такій.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд , -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 та ч.3 т.358 КК України і призначити їй покарання:

· за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

за ч.3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

4

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання, встановивши іспитовий термін в 1 (один) рік, якщо вона протягом встановленого строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, ч.1 ст. 76 КК України, які суд покладає на засуджену.

Після набрання вироком законної сили покласти на засудженого наступні обов»язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного засудженій до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 в користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України на транспорті 912, 71 грн. ( отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС на залізничному транспорті, р/р 35227002000476, код 25576445, банк ГУДКУ в Київській області, МФО 821018).

Речові докази по справі: пенсійне посвідчення № 163751 на ім'я ОСОБА_3, видане Управлінням праці та соціального захисту Деснянського райвиконкому м. Чернігова і безкоштовний проїзний квиток № 757396 на проїзд від ст. Виду бичі до ст. Ніжин, що зберігаються в матеріалах кримінальної справи - залишити в такій.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом шести місяців з моменту набрання вироком суду законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.