Ухвала суду № 63810575, 27.12.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10639/16-к

1-кс/296/4360/16

УХВАЛА

Іменем України

27 грудня 2016 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шалота К.В.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

прокурора Балонь Ю.Б.,

слідчого Савчук С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3, погодженого прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4Б про продовження строку тримання під вартою в кримінальному провадженні №12016060000000074 від 24.05.2016, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 12016060000000074 від 24 травня 2016 року, за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою під керівництвом ОСОБА_5, у період з грудня 2015 року по 03 листопада 2016 року скоєно ряд умисних злочинів, повязаних з незаконним обігом наркотичних засобів. Створена ОСОБА_5 злочинна група у складі ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мали намір на вчинення і у подальшому неодноразового незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, однак діяльність зазначеної групи була виявлена та 03.11.2016 припинена працівниками правоохоронних органів, а учасників групи було затримано.

03.11.2016 під час проведення огляду місця події та особистого обшуку ОСОБА_7, працівниками правоохоронних органів виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, в середині якого виявлено 56 згортків із вмістом рідини темно-коричневого кольору, у 3-х з яких міститься особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат з макової соломи, обіг якого заборонено, загальною масою концентрату з макової соломи в перерахунку на суху речовину 1,36 г, які останній отримав того ж дня від ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з метою подальшого збуту.

03.10.2016 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

04.11.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

04.11.2016 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України 60 діб, тобто до 01.01.2017.

14.11.2016 ухвалю Апеляційним судом Житомирської області, ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04.11.2016 скасовано та постановлено нову щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою строком 60 діб з строком до 01.01.2017, одночасно з визначенням застави у межах 200 мінімальних заробітних плат в сумі 290 000 гривень.

23.12.2016 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 до чотирьох місяців, тобто до 03.03.2017 року.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що завершити досудове розслідування до закінчення строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не представляється можливим, оскільки необхідно: витребувати висновок судових експертиз; встановлення та допиту інших свідків, виконати вимоги ст. 279, 290 КПК України; складання обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та виконання інших слідчих дій. Вказувалося на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, та вказували на продовження існування ряду ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та вказували, що у ході досудового розслідування не встановлено повні обставини вчинення кримінального правопорушення, а тому у разі зміни обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, не повязаного з позбавленням волі, він може знищити, сховати речові докази, що не встановлені органом досудового розслідування.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою у межах продовженого строку досудового розслідування підтримали та просили його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, посилаючись на те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, перехворів на туберкульоз, має на утриманні онкохворого сина ОСОБА_1 та до затримання допомогав сестрі ОСОБА_8, яка є інвалідом 1 групи, у звязку з чим просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою м. Бердичів, вул. Тельмана, 57.

Підозрюваний у судовому засіданні свою причетність до інкримінованого злочину визнав та посилаючись на наявність у нього хворого сина просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши прокурора та слідчого, думку підозрюваного, його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобовязаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Розумна підозра, згадана в статті 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування. (N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, що стверджується: показаннями допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_1, протоколами про результати контролю за вчиненням злочину від 23.09.2016, висновком експерта №2/991 від 11.10.2016, відповідно до якого вилучена у ОСОБА_1 речовина являється прекурсором - ангідридом оцтової кислоти, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю, масою 0,46 г, а також упакована в полімерний згорток, рідина темно-коричневого кольору, являється особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом з макової соломи, масою 0,436 грам (по вазі сухої речовини).

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Постановою першого заступника прокурора Житомирської області Білошицького О.В. від 26 грудня 2016 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016060000000074 від 24.05.2016 до чотирьох місяців, тобто до 03.03.2017 року.

Слідчий суддя бере до уваги обєктивну неможливість завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою (до 01.01.2017 р.) з огляду на необхідність витребування висновків судових експертиз, проведення яких триває; встановлення та допиту усіх осіб, яким збувалися наркотичні засоби; повідомлення ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про підозру у кінцевій редакції; виконання вимоги ст.ст. 279, 290 КПК України; складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудових розслідувань; а також виконання інших слідчих дії, необхідність яких може виникнути в ході проведення досудового розслідування.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 слідчим суддею враховується, що останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченою ч.2 ст.307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, особу підозрюваного, який не працює, легальних джерел доходу не має, часто змінює місця свого проживання, що свідчить про його слабкі соціальні звязки, а також те, що раніше встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на час розгляду даного клопотання не зменшились та до теперішнього часу існує загроза переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому слідчий суддя вважає неможливим запобігання вказаним ризикам застосуванням більш мякого запобіжних заходів.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який обґрунтовувався тим, що підозрюваний одружений з ОСОБА_12 та має на утриманні малолітнього сина, який є онкохворим та здійснював догляд за сестрою - ОСОБА_8, яка є інвалідом першої групи з дитинства, оскільки з пояснень, наданих самим підозрюваним у судовому засіданні вбачається, що він з дружиною тривалий час не проживає, а його сестра - ОСОБА_8, яка є інвалідом першої групи з дитинства, проживає у м. Бердичеві, в той час як підозрюваний до його затримання проживав у м. Вінниця.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою строком на 60 днів, починаючи з моменту закінчення дії попередньої ухвали, в межах продовженого строку досудового розслідування.

Водночас, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 5 статті 182 КПК України передбачено, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у тому, що за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами займався незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом особливо небезпечних наркотичних засобів, як тобто у вчиненні злочину проти здоровя нації, а також враховуючи конкретні обставини справи та встановлені ризики, передбачені п. 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає за необхідне визначити заставу як альтернативний запобіжний захід при продовженні строку тримання ОСОБА_1 під вартою у розмір 200 мінімальних заробітних плат, а саме 290 тис. грн, оскільки саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 184, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4Б про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №12016060000000074 від 24.05.2016 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, з моменту закінчення дії попередньої ухвали від 14.11.2016 року, до 02 березня 2017 року.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_1, заставу в розмірі двісті мінімальних заробітних плат, що становить 290000 (двісті девяносто тисяч) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок № 37317049000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, МФО 820172 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, м.Житомир банк ДКС України, м. Київ.

За умови внесення вказаного розміру застави ОСОБА_1 чи іншими особами, підозрюваний ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 обовязки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із м. Бердичева Житомирської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання або місця роботи.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п"яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Слідчий суддя К. В. Шалота