Ухвала суду № 63808501, 14.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Київ К/800/48483/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Пасічник С.С.. Швеця В.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артпроект» (далі - ТОВ «Артпроект») до прокуратури Червонозаводського району м. Харкова про скасування постанови щодо проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів та визнання протиправними дії по організації і проведенні перевірки за касаційною скаргою прокурора Червонозаводського району м. Харкова на судові рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року представник ТОВ «Артпроект» звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

скасувати постанову прокуратури Червонозаводського району м. Харкова від 24 березня 2014 року №04-30-1729 вих14 (далі - Прокурор) про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів;

визнати протиправними дії відповідача з організації проведення зазначеної перевірки.

Посилався на незаконність оскаржуваної постанови, оскільки вона винесена не уповноваженим прокурором та з недотриманням порядку, передбаченого чинним законодавством, зокрема в чистині інформування керівника ТОВ «Артпроект» про винесення рішення щодо здійснення перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року, залишеною без змін Харківським апеляційним адміністративним судом від 27 жовтня 2015 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову Прокурора, яка є предметом оскарження, та визнано протиправними дії з організації і проведення зазначеної перевірки. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Прокурором не були дотримані вимоги статті 21 Закону України «Про прокуратуру» в частині призначення перевірки, зокрема копія постанови про проведення перевірки не була надана представнику підприємства, не було попереднього звернення до органу державного нагляду (контролю), до компетенції якого безпосередньо входить здійснення перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

У касаційній скарзі Прокурор, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що Прокурор мав право за власною ініціативою проводити перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, у тому числі щодо додержання природоохоронного законодавства. Підставою до прийняття рішення про проведення перевірки слугувала інформація про порушення посадовими особами ТОВ «Артпроект» чинного законодавства при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення (підземних вод). Копію постанови направлено простою поштовою кореспонденцією на адресу товариства. Окрім того, постанова, що оскаржується, вичерпала свою дію фактом її виконання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, касаційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

На час прийняття постанови, яка є предметом оскарження, порядок проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів визначався Законом України від 5 листопада 2011 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ), відомчими нормативними актами, в тому числі наказами Генерального прокурора України від 7 листопада 2012 року №3-гн «Про організацію проведення перевірок в органах прокуратури», від 4 жовтня 2013 року №3/2-гн «Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних ресурсів».

Як зазначено у статті 19 Закону № 1789-ХІІ (в редакції Закону України від 26.11.93 р. № 3662-ХІІ), предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству (частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 26.11.93 р. N 3662-XII).

Згідно із статтею 21 вище згаданого Закону (в редакції України від 18.09.2012 р. N 5288-VI) перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.

Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

Виходячи з положень зазначених норм, Прокурор, зокрема, в постанові про проведення перевірки, обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 20 Закону №1789-ХІІ, копія цієї постанови в обов'язковому порядку надається представнику підприємства, установи, організації.

Згідно фактичних обставин, встановлених судами, копія постанови Прокурора від 24 березня 2014 року про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів не була надана представнику ТОВ «Артпроект». Доводи відповідача про надіслання рішення простою кореспонденцією не свідчить про отримання такого рішення зацікавленою особою, відповідно Прокурором не дотримані вимоги, визначені частиною третьою статті 21 Закону № 1789-ХІІ.

За змістом постанови, яка є предметом оскарження, підставою до проведення перевірки ТОВ «Артпроект» стали матеріали органів контролю, наявних у прокуратури, зокрема висновку КП «Південукргеологія від 1 серпня 2011 року № 129-с, згідно яких видобування підземних вод товариством здійснюється за відсутності спеціального дозволу на використання надрами. Проте, як установлено судами, копія зазначеного висновку отримана Прокурором після складання постанови про проведення перевірки, що свідчить про грубе порушення частини першої статті 21 Закону № 1789-ХІІ.

З урахування наведених обставин та норм права, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права. Зокрема, за результатами перевірки рішення відповідно до вимог Закону № 1789-ХІІ прийнято не було, тому посилання Прокурора на те, що ця постанова вичерпала свою дію фактом виконання, є безпідставні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора Червонозаводського району м. Харкова залишити без задоволення, а судові рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

С.С. Пасічник

В.В. Швець