Ухвала суду № 63808399, 26.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 грудня 2016 року м. Київ К/800/30971/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці ДФС

на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року

у справі № 818/3329/14

за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір"

до Львівської митниці ДФС

про визнання протиправними і скасування рішень та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі 818/3329/14.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, заяву Львівської митниці ДФС про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року – залишено без задоволення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Львівської митниці ДФС, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд судового рішення задовольнити.

Як вбачається з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, підставою для звернення до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови слугувало те, що 24 грудня 2015 року митний орган отримав лист Освітнього і наукового центру при Федеральному Міністерстві фінансів Німеччини, в якому підтверджується вірність класифікації товару Львівською митницею у оскаржуваних рішеннях. Який на момент прийняття постанови був відсутній.

Відмовляючи в задоволені заяви, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звернулася із заявою, на час розгляду справи.

Істотність обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку “не були і не могли бути відомі особи” потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все - таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що обставини викладені в заяві та які заявник вважає нововиявленими, не є такими, оскільки були предметом розгляду на всіх стадіях розгляду даної справи, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі № 818/3329/14 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед