Ухвала суду № 63808290, 20.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 грудня 2016 року м. Київ К/800/32643/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці ДФС

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року

у справі № 803/1184/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Волинської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2016/000011/2 від 15 липня 2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00178 від 15 липня 2016 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, позов задоволено, скасовано спірні рішення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Волинської митниці ДФС, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, 15 липня 2016 року з метою митного оформлення товару «лимони свіжі» вагою 5184 кг, «ківі свіжі» вагою 1200 кг, «грейпфрути свіжі» вагою 1980 кг, «апельсини свіжі» вагою 1677 кг, «персики свіжі» вагою 3284 кг, «нектарини свіжі» вагою 6160 кг декларантом Приватне підприємство «Еліт Брок» (ПП «Еліт Брок») подало на митний пост «Луцьк» електронну митну декларацію № 205070000/2016/026613 та комплект документів. Вказаний товар надійшов на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 згідно з контрактом № 2 від 18 вересня 2015 року, укладеним між компанією «BURY Trade» Sp.z о.о. (Польща) та позивачем. У вказаних деклараціях митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору (контракту).

У зв'язку з виявленими розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах (згідно із довідкою на транспортування від 14.07.2016 транспортні витрати до кордону становлять 38,89 грн./км, а після перетину кордону - 60,00 грн./км; в поданих документах існують розбіжності в термінах оплати товару) посадовою особою митниці запропоновано декларанту з метою перевірки числового значення витрат на транспортування та числового значення заявленої митної вартості надати наступні документи: прас - лист виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківській платіжні документи, що стосуються попередніх розрахунків з продавцем, виписку із бухгалтерської документації що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України.

Листом № 108 від 15 липня 2016 року додатково подано висновок про якісні та вартісні характеристики № В-1429 від 14 липня 2016 року, платіжне доручення про попередню оплату товару № б/н від 31 березня 2016 року, прайс - лист № б/н від 13 липня 2016 року та фактуру на закупівлю товару від 13 липня 2016 року подано разом з ВМД.

За результатами розгляду поданих документів 15 липня 2016 року позивачу відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2016/000011/2 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 205070000/2016/00178.

У графі 30 рішення про коригування митної вартості товару № 205070000/2016/00178 від 15 липня 2016 року митним органом визначено митну вартість товарів: «персики свіжі», вагою 5184 кг, торговельна марка Taberner, за ціною 1,05 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «нектарини свіжі», вагою 6160 кг, торговельна марка Torre Molins за ціною 1,05 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які ввозяться, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності. Зокрема, вказано, що згідно із довідкою на транспортування від 14 липня 2016 року транспортні витрати до кордону становлять 38,89 грн./км, а після перетину кордону - 60,00 грн./км; в розрахунку транспортних витрат № 14-07/2016 від 14 липня 2016 року непропорційно розподілені калькуляційні витрати до кордону та після перетину кордону, а прибуток не включений у транспортні витрати до кордону.

У зв'язку із розбіжностями, які на думку митниці містились в поданих декларантом документах, митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митного органу.

16 липня 2016 року за МД № 205070000/2016/026613 товар випущено у вільний обіг в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 МК України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в його рішеннях, зокрема, у постановах Верховного суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та від 02 червня 2015 року у справі 21-498а15.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що декларантом надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товарів та підтверджено всі складові їх митної вартості.

В той же час митним органом не вказано про розбіжності, неточності чи інші недоліки документів, які б не дозволили митному органу визначити митну вартість товарів за першим методом їх визначення.

Доводи митного органу стосовно наявності обгрунтованого сумніву в достовірності поданих декларантом відомостей, що не дозволяло визначити митну вартість товарів за основним методом її визначення, спростовано судами першої інстанції та апеляційної інстанцій. Зокрема, обгрунтовано вказано про те, що позивач самостійно перевезення товару не здійснював, оплатив по факту виставлений перевізником рахунок та немає відношення до господарської діяльності перевізника, тому твердження відповідача про можливе заниження транспортних витрат до кордону України і, як наслідок, заниження ціни товару, є помилковим. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів (актів перевірок, експертних висновків тощо) на підтвердження того, що розрахунок транспортних витрат № 14-07/2016 від 14 липня 2016 року, наданий ФОП ОСОБА_2 суперечить нормам чинного законодавства України, а позивач поніс інші (більші) витрати на перевезення ніж ті, які включив у митну вартість товарів.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 803/1184/16 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед