Постанова № 63806671, 28.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/992/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Автотрейдінг - Одеса до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Автотрейдінг - Одеса до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Малиновському районі була проведена планова виїзна перевірка ДП Автотрейдінг-Одесаз питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України, за результатами якої було складено акт перевірки від 20.07.2011 року № 213/23-213/31976605, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011 року № НОМЕР_1.

Позивач не погоджується із зазначеною в оскаржуваному повідомлені рішенні від 02.08.2011 року № НОМЕР_1 сумою податкових зобовязань та вважає безпідставним визначення в ньому на підставі Акта перевірки порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5,1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5,2 ст.5 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.6.1 ст.6 п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року та зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 18 426 453 грн.

В подальшому позивач оскаржив його. Постановою суду Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року позов задоволено частково та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновського районі м. Одеси в частині зменшення Дочірньому підприємству «Автотрейдінг - Одеса» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1697209 грн. в решті позовних вимог відмовлено.

14.03.2013 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 30.05.2016р. у даній адміністративній справі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013р. скасував; направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач вважає неправомірним зазначення порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», та завищення на 4445267,00 грн. показників відображених у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) визначених у п.04.1» за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. не відповідає вищевказаній нормі Закону. А винесене податкове повідомлення - рішення незаконним та безпідставним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, оскільки витрати, які поніс позивач по придбанню послуг не приймали участь та не використовувались у межах господарської діяльності позивача. Отже, податкове повідомлення рішення не належить до скасування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013р. позов ДП «Автотрейдінг-Одеса» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення -рішення задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 02.08.2011 №0004132301 в частині зменшення ДП «Автотрейдінг Одеса» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1697209 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 30.05.2016р. у даній адміністративній справі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013р. скасував; направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В своїй ухвалі касаційний суд зазначив на необхідність впродовж нового розгляду справи врахувати факти, що встановлені рішеннями судів у повязаних справах, мають преюдиційне значення та не потребують доказування при розгляді цієї справи.

Судовими рішеннями в адміністративних справах №1570/1013/2012, №2а-11328/10/1570, в яких брали участь ті самі сторони, встановлені факти отримання та використання позивачем у своїй господарській діяльності наданих послуг ( виконаних робіт) від контрагентів ТОВ «Єврокар», ЗАТ «АтоллХолдінг», ТОВ «Кредитне брокерське агентство», КП «Одеспроект», ФОП ОСОБА_3, ПП «Собр Груп», ПП «Рейсмет ЮГ», ЮФ «Імператор», ПП «Співдружність Кентавр», ПП «Рембуд», ПП «Геостар», ТОВ «Екосол-Проект», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПП «НоблРессорсіз Україна», а також спрямування додаткових послуг на забезпечення продажу товарів.

Так, висновок відповідача про не підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами та/або відсутність звязку цих операцій з господарською діяльністю позивача, який викладений в акті перевірки від 20.07.2011р. №213/23-213/31976605 «Про результати планової виїзної перевірки ДП «Автотрейдінг-Одеса» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за пері з 01.01. 201р. по 31.03.2011р. став підставою для прийняття не тільки спірного податкового повідомлення-рішення у цій адміністративній справі, а також підставою для винесення податкових повідомлень рішень від 02.08.2011р., №№0004112301, НОМЕР_2 та від 27.10.2011р. №0005412301.

Оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень було предметом розгляду в інших судових провадженнях, в результаті яких спірні рішення були визнані протиправними та скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2013р. у справі №1570/1013/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2015р.(том а.с.).

Мотивуючи своє рішення у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, зазначив, що ДПІ не довело, що витрати, які поніс позивач по придбанню послуг на загальну суму ПДВ 496278,00 грн,. не використовувались у господарській діяльності позивача. Зокрема у справі №1570/1013/2012 суд спростував висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій із ПП «Рембуд». Суд встановив, що на виконання зобовязань, прийнятих на себе за договором підряду №01/2011-П від 12.01.2011р., підприємство виготовило та встановило у приміщеннях автоцентру металопластикові конструкції загальною вартістю 9823,88 грн., а позивач прийняв та оплатив виконанні роботи. Даний факт підтверджується договором договоромпідряду, договірною ціною, кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів до кошторису, актом прийняття виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підсумковою відомістю ресурсів, банківськими виписками по особовим рахункам від24.01.2011р., 07.02.2011р., технічним паспортом на нежитлові будівлі автоцентру.

Крім того, щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Єврокар» суди встановили надання ним інформаційних послуг пошукової системи сервісу та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності з технічного обслуговування та ремонту автомобілі марки «Skoda», що підтверджується договором від 01.02.2007р. №38015/10/06 та первинними документами.

Також при розгляді справи № 1570/1013/2012 підтверджений факт надання ЗАТ «Атол-Ходінг» послуг із супроводу та обслуговуванню програмно-інформаційної системи на базі 1С Підприємство 7.7 на суму 33332,00 грн., без урахування ПДВ та використання позивачем наданих послуг у власній господарській діяльності, що підтверджується договором №11208-20 від 01.01.2009р., належним чином оформленими актами прийняття-здачі наданих послуг., виписками банку по рахунку, податковими накладними.

Щодо взаємовідносин із контрагентом ПП «Співдружність-Кентавр» суди встановили, що підприємство виконало роботи по підготовці та узгодженню документів для укладення договору між позивачем та ВАТ «Одесаобленерго» та підключенню та налагодженню системи АСКОЕ. Дані правовідносини підтверджені первинними документами.

Щодо незалежної оцінки майна нежитлових будівель літ. «А», «Б», «В» загальною площею 4532,10 кв.м., за адресою : м.Одеса, вул.6-й км. Овідіопольської дороги, 10/2, що належать позивачеві, суди встановили, що послуги на загальну суму 6666,00 грн. без ПДВ були надані позивачу ТОВІ «Кредитне брокерське агентство» та використані у господарській діяльності позивача. Даний факт підтверджується договором на проведення незалежної оцінки майна від 08.09.2010р., актом виконаних робіт, звітом про незалежну оцінку майна, випискою банку по рахунку, податковою накладною.

По взаємовідносинам позивача із контрагентом ТОВ «Екосол-Проект» суди встановили факт надання останнім послуг позивачу вартістю 4002,00 грн. без ПДВ з підготовки пакету документів для отримання позивачем дозволу на утворення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів, що підтверджується договором від 05.11.2010р., протоколом про договірну ціну, дозволом №514013660 на розміщення відходів, актом прийняття-здачі виконаних робіт , випискою банку по рахунку, податковою накладною.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013р. даний суд встановив впродовж розгляду справи факт здійснення господарських операцій позивача із наступними контрагентами: КП «Одеспроект» (послуги з підготовки висновку по відводу земельної ділянки), ФОП ОСОБА_3 (роботи з погодження з уповноваженими органами енергетичного паспорту), ПП «Собр Груп» (консультаційні послуги з питань безпеки), ПП «Рейсмет - Юг» (роботи з миття металоконструкцій), ЮФ «імператор» (юридичні послуги), ПП «Геостар» (роботи з розроблення технічної документації із землеустрою), ФОП ОСОБА_4 (інформаційно-консультаційне обслуговування), ФОП ОСОБА_6 (послуги з підбору кадрів).

Крім того, апеляційний суд встановив, що порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами встановлені актом перевірки позивача від 04.10.2010р. №71/23-310/31976605 з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування з ПДВ сплаченого у складі вартості послуг, наданих вищевказаними контрагентами. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012 року у справі №2а-11328/10/1570, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013р. визнано обґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ та скасоване вказане податкове повідомлення-рішення.

За наслідками розгляду справи №1570/1013/2012 суди спростували висновок ДПІ щодо невикористання позивачем у власній господарській діяльності послуг з перевалки, транспортування і навантаження олії соняшникової вартістю 100937,00 грн. без ПДВ з контрагентом ПП «НоблРессорсіз Україна». Так, суди встановили, що оптова торгівля олією є одним із основних видів діяльності позивача, що підтверджує факт використання позивачем у своїй господарській діяльності послуг з перевалки, транспортування і навантаження олії.

Щодо невикористання позивачем у своїй господарській діяльності додаткових послуг, спрямованих на забезпечення продажу товару загальною вартістю 4445267,00 грн. без ПДВ, апеляційний суд при розгляді справи №1570/1013/2012 встановив, що позивач є авторизованим дилером автомобілів марки «Skoda» та «Hyundai», здійснює продаж та гарантійне сервісне обслуговування автомобілів зазначених марок на підставі дилерських угод від 31.12.2010р. та від 01.11.1010р., укладених з дистрибюторами- ТОВ «Єврокар» та ТОВ «Хюндай Мотор Україна», за умовами відповідно до яких позивач обмежений у праві визначення ціни продажу автомобілів в т.ч. у праві включення до продажної ціни вартості додаткових послуг. Суди всіх інстанцій визнали обґрунтованим не включення позивачем до складу продажної вартості автомобілів витрат, що були понесені на придбання додаткових послуг, спрямованих на забезпечення продажу товару.

Крім того, Вищий адміністративний суд України не погодився із висновком судів попередніх інстанцій про завищення позивачем відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток попереднього податкового року в сумі 4969720,00 грн. з підстав неврахування позивачем при заповненні декларації висновків акту планової виїзної перевірки від 14.04.2010р. №157/23-213/31976605.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій у цій частині суд касаційної інстанції вказав, що висновки , викладені в акті, не породжують обовязкових юридичних наслідків для позивача та мали значення лише для того періоду, за який встановлено таке завищення. Також зазначив, що для зясування правомірності формування позивачем відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток попереднього періоду у першому кварталі 2011 року судам попередніх інстанцій необхідно перевірити виключно дотримання п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно до п.6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування ( з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення. У 2010 р. дані норми діяли з урахуванням пункту 22.4 статті 22 цього Закону.

Зокрема, відповідно до п.22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було встановлене обмеження врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків відємного значення, що утвори лося станом на 01 січня 2010 року.

Водночас абзац другий пункту 22.4 статті 22 Закону передбачав, що у 2011 році сума відємного значення , яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, у 2011 році встановлені Законом обмеження щодо можливості врахування всієї суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму відємного значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році. Отже, з урахуванням зазначених правових норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми відємного значення, що виникли протягом 2010 року.

З огляду на декларації на прибуток за 2010 рік, 1 квартал 2011 року, суд робить висновок, що при формуванні відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток позивач не допустив порушення податкового законодавства (том 2 а.с.89-102).

Також Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні вказав про необхідність врахування при повторному розгляді справи правової позиції ВСУ, викладеної в постанові від 01.04.2008 року у справі за позовом ВАТ «Запорізький хлібозавод №3» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а також встановити наявність наміру у позивача отримати дохід за правочинами з контрагентом ТОВ «НоблРесорсиз Україна» щодо придбання олії з подальшою її передачею ТОВ «АТ Компані» за договором комісії для продажу за межі митної території України з метою відшкодування ПДВ з бюджету.

Відповідно до постанови від 01.04.2008р. у справі за позовом ВАТ «Запорізький хлібозавод №3» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Верховний суд України зробив висновок : « купівля термоблоків та подальша їх реалізація на експорт згідно з договором комісії за ціною нижчою від ціни придбання не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід лише в обраний позивачем спосіб шляхом відшкодування ПДВ з бюджету не можна розглядати як самостійну ділову мету».

Впродовж судового розгляду справи позивач надав в матеріали справи копії декларацій з ПДВ за період з січня 2011року по квітень 2011 року (том 5, а.с.197- 253).

З огляду на зазначені декларації, відємне значення обєкта оподаткування з ПДВ, отримане внаслідок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості олії соняшникової не заявлялось позивачем до бюджетного відшкодування. Таким чином, суд робить висновок про відсутність наміру у позивача одержати дохід за вказаними правочинами шляхом відшкодування ПДВ з бюджету.

Крім того, як вже суд зазначав вище по тексту,за наслідками розгляду справи №1570/1013/2012 суди в рішеннях, які набрали законної сили, спростували висновок ДПІ щодо невикористання позивачем у власній господарській діяльності послуг з перевалки, транспортування і навантаження олії соняшникової вартістю 100937,00 грн. без ПДВ з контрагентом ПП «ОСОБА_7 Україна».

Відповідно до частини1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 02 серпня 2011 року № НОМЕР_3.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 28 грудня 2016 року.

Суддя О.Я. Бойко

.