Ухвала суду № 63806670, 28.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1032/16

УХВАЛА

28 грудня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача про розяснення постанови суду від 28.03.2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УЛС ГЛОБАЛ до Одеської митниці ДФС, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною відмови в поверненні сум надмірно сплаченого додаткового імпортного збору та податку на додану вартість, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року, яка набрала законної сили 17.06.2016 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УЛС ГЛОБАЛ задоволено повністю.

Суд визнав протиправною відмову Одеської митниці ДФС листом № 748/10/15-70-25-01 від 10.03.2016 року в поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю УЛС ГЛОБАЛ сум надмірно сплаченого додаткового імпортного збору в розмірі 37806,68 грн., податку на додану вартість в розмірі 158788,07 грн., загальною сумою 196594,75 грн. та зобовязав Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи в частині повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УЛС ГЛОБАЛ (ідентифікаційний код 39158662) сум надмірно сплаченого додаткового імпортного збору в розмірі 37806,68 грн., податку на додану вартість в розмірі 158788,07 грн., загальною сумою 196594,75 грн.

26.12.2016 року до суду надійшла заява Одеської митниці ДФС про розяснення постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року, а саме: чи зобовязана Одеська митниця ДФС підготувати висновок про повернення надміру сплачених ТОВ «УЛС ГЛОБАЛ» до Державного бюджету України платежів на загальну суму 196594,75 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у випадку, якщо сума митних платежів у загальному розмірі 196594,75 грн. за тимчасовою митною декларацією № 500040001/2015/004094 від 29.03.2015 року ТОВ «УЛС ГЛОБАЛ» до Державного бюджету України не перераховувалась.

Вказана заява обґрунтована тим, що факт неможливості перерахування митних платежів до державного бюджету України був предметом службової перевірки, якою встановлено, що державним інспектором ВМО № 1 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 станом на 29.03.2015 року за МД ІМ 40 ТН № 500040001/2015/004094 було здійснено резервування митних платежів для забезпечення фінансової гарантії на виконання ст..310 МК України, проте станом на 14.04.2015 року записи щодо резервування суми коштів було видалено вказаним інспектором. Вказаною перевіркою встановлено, що в АСМО «Інспектор» відсутній запис про резервування коштів вищевказаною МД у загальній сумі 196594,75 грн. Таким чином, як зазначає заявник, сума митних платежів у розмірі 196594,75 грн. за тимчасовою МД № 500040001/2015/004094 від 29.03.2015 року до Державного бюджету не перераховувалась.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Представник Одеської митниці ДФС у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду заяви ТОВ УЛС ГЛОБАЛ та Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області до судового засідання не зявились, ТОВ УЛС ГЛОБАЛ просило про розгляд заяви за відсутності представника.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за за відсутністю осіб, що не з'явилися.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За змістом ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення (Постанова ВАС України від 06.05.2010 р.).

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Отже суд роз'яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні. При цьому суд не може змінювати змісту рішення суду.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути розяснено у разі, якщо без такого розяснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, розяснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому розяснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 р. у справі № 21-452iп16, яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України, ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховується судом при застосуванні ст.170 КАС України.

Проте, в своїй заяві Одеська митниця ДФС не обґрунтовує, в чому полягає саме незрозумілість постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року, а фактично ставить суду запитання чи необхідно виконувати постанову суду, чи ні, що Кодексом адміністративного судочинства України взагалі не передбачино.

З мотивувальної та резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року вбачається, що вона містить чіткий та зрозумілий висновок по суті заявлених позовних вимог, її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, а тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує.

При цьому, як вбачається з мотивувальної частини цієї постанови, судом була надана оцінка твердженням відповідача про відсутність в АСМО Інспектор запису про резервування коштів за МД ІМ40ТЛН №500040001/2015/004094 в сумі 196594,75 грн. та неперерахування цих коштів до бюджету, та про здійснення інспектором Альошиною А.С. безпідставного видалення резервування митних платежів, застосованих до МД №500040001/2015/004094.

Тому суд вважає безпідставним та необґрунтованим посилання заявника на вищевказані обставини як на підставу для розяснення судового рішення під призмою того, чи необхідно виконувати судове рішення.

Суд звертає увагу Одеської митниці ДФС, що обовязковість виконань судових рішень, які набрали законної сили, на всій території України регламентовано положеннями ч.2 ст.14 та ч.1 ст.255 КАС України.

Крім того суд зазначає, що у разі, якщо Одеська митниця ДФС, яка є відповідачем по даній справі, не погоджується з висновками суду, викладеними у постанові, вона наділена правом оскарження цієї постанови шляхом подання апеляційної скарги, про що зазначалося у самій постанові, яку заявник просить розяснити, та правом звернутися до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за наявності для цього підстав.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Одеської митниці ДФС про розяснення постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року по справі № 815/4752/16, тому в задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ч.6 ст.128, ст.ст.160, 165, 170 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Одеської митниці ДФС про розяснення постанови суду від 28.03.2016 року відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя В.В. Андрухів