Постанова № 63806048, 28.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 р.Справа №804/8234/16 10 год. 25 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, у якій позивач просить визнати неправомірними дії працівників Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області по складанню акту перевірки домоволодіння позивача від 03.12.2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2015 року та припису від 03.12.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позову зазначено, що діями працівників Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області перевищені їх повноваження, оскільки самочинне будівництво здійснено позивачем у 2000 році, на протязі більш ніж 13 років це будівництво нікому не заважало, ніхто обстежень не робив, бо на плані земельної ділянки, отриманою позивачем у грудні 2010 року ці прибудови вже існують. Окрім цього, є акт, підписаний сусідами і завірений головою квартального комітету, що всі ці будівлі і обєкти були в наявності ще в 2010 році. У відповідності до висновку спеціаліста в цих будівлях можна провести деякі роботи, щоб усунути невідповідність цих будівель стандартам і нормам.

Позивач в судовому засіданні підтримав обрану правову позицію.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представником не надано суду письмових пояснень або заперечень в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі технічного паспорта на жилу будівлю індивідуального житлового фонду, свідоцтва про право на спадщину та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3801999 позивачем успадковане від матері ОСОБА_4 домоволодіння за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Нарвська, буд. 138, у розмірі частки 49/100. Номер запису 88 в книзі 276.

20.12.2013 року працівниками Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил громадянином ОСОБА_3 за адресою: вул. Нарвська, 138, м. Дніпропетровськ, на підставі заяви ОСОБА_5

За наслідками перевірки складено акт від 20.12.2013 року, яким встановлено, що за вищезазначеною будівлею розташовано домоволодіння на два власника. Власником частини домоволодіння гр. ОСОБА_3 надано технічний паспорт на вищезазначене домоволодіння від 24.03.1995 року. Всі будівлі та споруди, розташовані за вищезазначеною адресою, внесені до технічного паспорту. За результатами візуального порівняння документації з фактичними будівлями поточних змін не виявлено. На момент проведення перевірки будівельні роботи не виконуються.

09.01.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на обєкти: реконструкція частини домоволодіння у м. Дніпропетровськ, вул. Нарвська,138, встановлено факт самовільного виконання будівельних робіт без розроблення проектної документації, що є порушення статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність».

З метою усунення порушень вимагалось у термін до 10 лютого 2014 року усунути порушення містобудівної діяльного законодавства у порядку статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», шляхом перебудови самовільно побудованих будівель та приведення у попередній стан відповідно до технічного паспорту від 24.03.1995 року на вищезазначене домоволодіння.

14.01.2014 року позивач звернувся з заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, в якій просив:

- не встановлювати термін на приведення в попередній стан будівель на домоволодіння №138;

- дати дозвіл на оформлення документації та введення в експлуатацію самовільно збудованих споруд та їх узагальнення.

27.01.2014 року надано відповідь «Про розгляд звернення» ОСОБА_3, в якій зазначено, що викладена в зазначеному зверненні інформація та докази будуть враховані в подальшій роботі інспекції.

03.12.2015 року працівниками Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил громадянином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, на підставі заяви ОСОБА_5

За наслідками перевірки складено акт від 03.12.2015 року, яким встановлено, що:

- за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Нарвська, 138 розташовано домоволодіння на два власника. Власником №2 якого є гр. ОСОБА_3;

- за результатами попередньої перевірки від 09.01.2014 року було встановлено, що гр. ОСОБА_3 самовільно без розроблення проектної документації виконав будівельні роботи з реконструкції частини домоволодіння, а саме: прибудував прибудову, зовнішніми геометричними розмірами 3,34х1,92 м до своєї частини житлового будинку, приміщення 2-2, переобладнав ганок (літ.а1) у веранду та влаштував вольєр в районі сараю (літ. П) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Нарвська, 138, та надано гр. ОСОБА_3 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.01.2014 року з вимогою у термін до 10.02.2014 року усунути порушення містобудівного законодавства у порядку статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», шляхом перебудови самовільно побудованих будівель та приведення у попередній стан відповідно до технічного паспорту від 24.03.1995 року на вищезазначене домоволодіння;

- на момент проведення перевірки самовільно збудовані гр. ОСОБА_3 будівлі не перебудовано, стан частини домоволодіння належної гр. ОСОБА_3 відповідає матеріалам фото фіксації від 09.01.2014 року, що є фактом невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.01.2014 року щодо перебудови самовільно збудованих гр. ОСОБА_3 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Нарвська, 138 будівель у порядку статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», шляхом перебудови самовільно побудованих будівель та приведення у попередній стан відповідно до технічного паспорту від 24.03.1995 року та порушенням частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

03.12.2015 року Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено, що на момент проведення перевірки самовільно збудовані гр. ОСОБА_3 будівлі не перебудовано, стан частини домоволодіння належної гр. ОСОБА_3 відповідає матеріалам фото фіксації від 09.01.2014 року, що є фактом невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.01.2014 року щодо перебудови самовільно збудованих гр. ОСОБА_3 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Нарвська, 138 будівель у порядку статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», шляхом перебудови самовільно побудованих будівель та приведення у попередній стан відповідно до технічного паспорту від 24.03.1995 року, що є порушенням частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

З метою усунення виявлених порушень вимагається у термін до 5 січня 2016 року знести самовільно збудовані гр. ОСОБА_3 за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Нарвська, 138 будівель у порядку статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, за наслідками акту перевірки від 03.12.2015 року складено протокол про адміністративне правопорушення з повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

15.12.2015 року Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області прийнято постанову №41-Д по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу у розмірі 6800 грн. за ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу про адміністративні правопорушення.

10.02.2016 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50134545 на підставі постанови №41-Д від 15.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штраф у розмірі 6800 грн.

Про наявність вказаного виконавчого провадження позивач дізнався на початку липня 2016 року у звязку з недоотриманням у рахунок пенсійних виплат 500 грн., вирахуваних на підставі виконання примусового стягнення з позивача сум штрафу у розмірі 6800 грн.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до Ленінського районного суду з позовом до Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області з вимогою про визнання неправомірними дії працівників Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області по складанню акту перевірки домоволодіння позивача від 03.12.2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2015 року та припису від 03.12.2015 року та скасування постанови №41/Д від 15.12.2015 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2016 року відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі в частині визнання неправомірними дій працівників Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області по складанню акту перевірки домоволодіння від 03.12.2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2015 року та припису від 03.12.2015 року, з підстав порушення предметної підсудності передбаченої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України; адміністративний позов в частині скасування постанови №41/Д від 15.12.2015 року залишено без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду без поважних причин.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 року в порядку перегляду ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено частково:

- ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року у справі №205/7078/16-а (2а/205/174/16) скасовано в частині залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Комунальне підприємство «Міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради про визнання незаконними дій і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині скасування постанови №41/Д від 15.12.2015 року. В цій частині справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду;

- в іншій частині ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року залишено без змін.

У вказаній ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 року зазначено, що оскільки стаття 18 Кодексу адміністративного судочинства України містить вичерпний перелік категорій справ підсудних місцевому суду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для розгляду позовних вимог в частині визнання неправомірними дій працівників Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області по складанню акту перевірки домоволодіння від 03.12.2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2015 року та припису від 03.12.2015 року позивачу слід звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Отже, судом апеляційної інстанції визначена предметна підсудність вимог про визнання неправомірними дій працівників Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області по складанню акту перевірки домоволодіння від 03.12.2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2015 року та припису від 03.12.2015 року, а тому Дніпропетровський окружний адміністративний суд вирішує викладені позивачем вимоги по суті.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування обєктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або)

спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створеним обєкта будівництва.

Згідно пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення субєктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У розумінні частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - це обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Судом встановлено, що приймаючи припис від 03.12.2015 року, відповідач виходив із того, що збудована прибудова до житлового будинку у вигляді переобладнаного ганка у веранду та влаштування вольєру в районі сараю, є самовільним будівництвом, а тому підлягає знесенню.

Згідно із частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, наявність однієї із умов, визначених у статтею 376 Цивільного кодексу України, є підставою для ствердження, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) обєкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За приписами статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо обєктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком обєктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на обєктах, що належать до I - III категорій складності, підключення обєкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати обєкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Виготовлення та затвердження проектної документації врегульовано статтями 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того обєкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Отже, суд погоджується з висновком відповідача про те, що відповідач здійснив самовільне будівництво прибудови до житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Нарвська, 138, поряд з цим такий висновок неможливо здійснити щодо побудованого вольєру для собаки та курчат.

Порядок знесення самочинно збудованих обєктів визначає, зокрема, статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, цією статтею Закону передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва обєкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Здійснивши аналіз наведеної норми права, логічним буде висновок про те, що знесення самочинного будівництва, як крайньої міри, можливо, зокрема за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, неможливо, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Наведена правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 02.12.2014 року №К/800/42153/14.

Відповідно до пункту 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Водночас, відповідно до статті 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У статті 152 Житлового кодексу України передбачена можливість переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, які провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що власник будинку має право на свій розсуд здійснювати в ньому ремонт, змінювати його вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав інших власників будинків, що знаходяться поруч, та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Позивачем надано суду висновок інженерно-технічного обстеження прибудови крильця, переобладнаного у веранду та вольєра домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Нарвська, 138, в якому зазначено, що:

- стан будівельних конструкцій прибудови до будівлі позиція 2-2 житлового будинку задовільна. Прибудова придатна до експлуатації та не знижує міцність та несучу здатність несучих будівельних конструкцій будівлі;

- стан металевого каркасу, заповнення крильця, переобладнаного у веранду, та металевого каркасу вольєра задовільний. Необхідно установити деревяну обрешітку під покрівлю, металеві конструкції обробити антикорозійними складами, забарвити;

- на підставі паспорту БТІ, інформації замовника, підтвердженої актом за підписом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, прибудова к будівлі позиція 2-2 житлової будівлі, переобладнана у веранду та вольєр в районі сараю літера «П» були виконані в період з 24.03.1995 року по 2000 рік. Стан будівельних конструкцій відповідає такому строку експлуатації.

Згідно акту, складеного між позивачем та ОСОБА_10, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто є співвласником будинку з позивачем та у будові, до якої прибудовано прибудови, останнім підтверджено, що претензій по прибудовам на території домоволодіння не має.

Скарга, яка стала підставою для проведення перевірки, подана сусідкою позивача, житловий будинок якої розташований на сумежній земельній ділянці. Порушення її прав користування власним майном матеріалами перевірки не підтверджено.

Отже, з викладеного вбачається, що прибудови до домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Нарвська, 138, у задовільному стані, придатні до експлуатації, не знижують несучу здатність несучих будівельних конструкцій будівлі, у сусідів та власника домоволодіння не має жодних претензій до прибудов, а тому суд вважає, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою та у даному випадку є неспіврозмірною, непропорційною вимогою відповідача, оскільки пункт 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містить імперативу щодо права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки видавати обовязкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, саме шляхом знесення самочинно збудованих обєктів. Поряд із цим, йдеться про перебудову.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 року №361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

Отже, в даному випадку має місце протиправне складання відповідачем припису від 03.12.2015 року, а тому для захисту прав позивача та усунення всіх можливих порушень, що виникає із вказаного спору, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, а саме: визнати протиправним та скасувати припис від 03.12.2015 року, винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_3

В задоволенні позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій працівників Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області по складанню акту перевірки домоволодіння позивача від 03.12.2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2015 року та припису від 03.12.2015 року, суд відмовляє, оскільки позивачем обрано неналежний засіб правого захисту, належним способом захисту порушеного права є скасування саме оскаржуваного рішення, винесеного на підставі таких дій відповідача.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.

Відповідач в цій справі є субєктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідачем під час судового розгляду не доведено правомірності прийняття припису від 03.12.2015 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд присуджує понесені витрати на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні однієї позовної вимоги позивача, а натомість задоволено вимогу про скасування припису від 03.12.2015 року, в межах виходу за межі позовних вимог, суд присуджує понесені витрати на користь позивача у розмірі 551,20 грн. на підставі квитанції від 23.11.2016 року №0.0.658037478.1.

Керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис від 03.12.2015 року, винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_3.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 28 грудня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1