Ухвала суду № 63803110, 27.12.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Кифлюка В.Ф.,

суддів Дембіцької О.О., Колотила О.О

з участю секретаря Дзюбака М.В.

учасників судового провадження: прокурора Романюка П.І., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, законного представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 24.10.2016року в кримінальному провадженні №12015260060000350 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.185 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 24.10.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не судимого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, гр. України визнано винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України і йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімуми доходів громадян України, що становить 1700 грн.

Речові докази, а саме три рулони бувшої у використанні металевої сітки, які були передані на зберігання законному представнику потерпілого ОСОБА_3, вирішено залишити за належністю власнику ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів 2202 грн.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 24 червня 2015 року біля 22-ї години, перебуваючи на території господарства ОСОБА_5 в м. Вижниця, вул. Винниченка, 5, Чернівецької області, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав належні ОСОБА_4 три рулони бувшої у використанні металевої сітки, розмірами 1,10х10 м, 1х14 м та 1,45х24 м, загальною вартістю 1494 грн. 80 коп.

На цей вирок обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати оскаржуваний вирок та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України - не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

При цьому обидва апелянти вказували на те, що земельна ділянка розміром 0,10 га разом провадження №11кп/794/435 /16 р. головуючий у 1 інстанції Кибич І.А.

з житловим будинком, надвірними спорудами та огорожею у виді штахетника і металевої сітки була подарована обвинуваченому його бабкою ОСОБА_6, згідно договору дарування серії ВРК №858354, посвідченого приватним нотаріусом 23.06.2011 року, і ОСОБА_2 забрав металеву сітку, яка належить йому на праві власності. Обвинувачений вказував, що законний представник потерпілого до цього говорив йому, що вказана металева сітка йому не потрібна і він може забрати її собі в любий час.

Захисник також вказував, що в суді не було представлено ніяких доказів того, що потерпілий є власником металевої сітки. Зазначав, що ОСОБА_7 подарував потерпілому земельну ділянку і відсутній письмовий договір дарування металевої сітки, якою та ділянка була огороджена.

Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, які просили задовольнити подані ними апеляційні скарги, посилаючись на обставини, що наведені в них, законного представника потерпілого, прокурора, які просили відмовити в задоволенні вимог апелянтів, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи обвинуваченого та захисника, колегія суддів вважає, що в задоволенні заявлених вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних вимог.

Оскільки ніхто з апелянтів не оспорює факт заволодіння обвинуваченим металевою сіткою при обставинах, що викладені у вироку, вартість вказаного майна, колегія суддів не наводить доказів на підтвердження тих фактичних обставин, які ніким не оспорено.

Що стосується тверджень апелянтів про невинуватість ОСОБА_2, вони є необґрунтовані з наступних підстав.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказав, що земельну ділянку розміром 0,06 га в м. Вижниця, яка з трьох сторін була огороджена металевою сіткою, він подарував потерпілому ОСОБА_4 огорожу у виді металевої сітки на цій земельній ділянці встановлював він сам, за кошти свого батька в 1996 році. Земельну ділянку він подарував разом з огорожею у виді металевої сітки. Обвинувачений та його родичі цю сітку не купляли і не встановлювали. Він говорив обвинуваченому, щоб той не брав ту сітку, оскільки вона належить потерпілому. Також говорив, що він дасть обвинуваченому свою сітку, яка залишилась у нього.

Законний представник потерпілого ОСОБА_3 в суді дав показання, що земельну ділянку він придбав у ОСОБА_7 для свого сина. Придбана ним земельна ділянка з трьох сторін була огороджена металевою сіткою. Маючи намір будувати житловий будинок, він зняв огорожу у виді сітки та встановив паркан з металопрофілю. Обвинуваченому він дійсно спочатку говорив, що може віддати металеву сітку останньому, але пізніше між ними виник спір із-за меж земельних ділянок і він рішив не віддавати сітку ОСОБА_2 Всю металеву сітку, якою була огороджена земельна ділянка його сина, він заніс на тимчасове зберігання в господарство сусідки. Бувший власник земельної ділянки ОСОБА_7 передав металеву сітку в дар його синові разом з ділянкою.

Як вбачається з договору дарування земельної ділянки, 15.10.2014 року ОСОБА_7 подарував ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку розміром 0,06 га, кадастровий номер якої 7320510100:01:001:0566. Зі змісту цього договору вбачається, що зазначена ділянка межує з земельними ділянками, що належать ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.24).

З копії договору дарування від 23 червня 2011 року вбачається, що ОСОБА_6 подарувала належну їй земельну ділянку розміром 0,10 га. кадастровий номер якої 7320510100:01:001:04400, на якій розташовані житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами та господарськими спорудами. В тому числі літня кухня, убиральня, колодязь, огорожа штахетник/мет.сітка, вимощення, асфальт (т.1 а.с.48). В даному договорі всі будівлі, споруди і інше подароване майно позначено відповідними літерами.

З кадастрового плану земельної ділянки №7320510100:01:001:04400, загальна площа якої становить 0,10 га, що була подарована обвинуваченому його бабкою ОСОБА_6, вбачається, що ця земельна ділянка не має і не мала спільних меж з земельною ділянкою ОСОБА_7 (т.1 а.с.67).

А тому твердження обвинуваченого та його захисника про те, що металева сітка, якою незаконно заволодів ОСОБА_2, була подарована йому його бабкою згідно договору дарування від 23.06.2011 року, є безпідставними.

Крім того, згідно протоколу добровільної видачу та огляду і фото таблиці до нього вбачається, що в господарстві останнього було виявлено три рулони металевої сітки. які він добровільно видав. З фототаблиці до цього протоколу також вбачається, до біля будинку ОСОБА_2 в наявності є огорожа з металевої сітки. (т.1 а.с.12-14).

З фототаблиці, доданої обвинуваченим в суді першої інстанції, також вбачається, що в господарстві, подарованому йому його бабкою, є огорожа з металевої сітки.(т.2 а.с.46-48).

Оскільки огородження з металевої сітки, розташоване на земельній ділянці ОСОБА_2, яке входило в перелік майна, подарованого йому, є в наявності і в даний час, твердження обвинуваченого та його захисника про те, що ОСОБА_2 забрав металеву сітку, яку подарувала йому його бабка, є безпідставні.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що викрадена металева сітка була в трьох рулонах розмірами: 1,10х10 м, 1,0х14 м, 1,45х24 м, а загальна довжина викраденої сітки металевої становить, відповідно, 48 м. (т.2 а.с.139).

Той факт, що земельна ділянка потерпілого ОСОБА_4 була огороджена з трьох сторін металевою сіткою різних розмірів та межує з земельною ділянкою померлої ОСОБА_6 лише з однієї сторони, а довжина цієї межі становить 24,07 м, твердження обвинуваченого про те, що він забрав сітку, яку було йому подаровано разом з земельною ділянкою, є безпідставним.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що обвинувачений є власником земельної ділянки площею 0,1367 га, яка була передана у власність для ведення особистого селянського господарства померлій ОСОБА_6 і яка межує з земельною ділянкою потерпілого ОСОБА_4І.(т.1 а.с. 60, 61, 64).

Те, що обвинувачений забрав з подвіря ОСОБА_10 металеву сітку, довжина якої вдвічі більша спільної межі земельних ділянок потерпілого та померлої бабки обвинуваченого ОСОБА_6, а розміри цієї сітки по висоті суттєво різняться, колегія суддів вважає, що обвинувачений, заперечуючи свою вину та посилаючись при цьому на договір дарування, як на доказ правомірності своїх дій, умисно намагається перешкодити встановити істину по справі та уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Враховуючи те, що розміри викраденої сітки по висоті різні (від 1м до 1,45 м) і обвинувачений не міг не знати, яка саме сітка була встановлена на межі земельних ділянок, колегія суддів не приймає до уваги показання обвинуваченого в тій частині, що металеву сітку він забрав всю тому, що не знав яка сітка була встановлена та належала, з його слів, йому.

Оскільки в обвинуваченого не було ні дійсного ні уявного права на металеву сітку, якою з трьох сторін була огороджена земельна ділянка потерпілого ОСОБА_4, і яку він протиправно в нічний час з господарства ОСОБА_5 переніс до себе та привласнив, його дії не мають ознак самоправства, а є таємним викраденням чужого майна. А тому дії ОСОБА_2 судом першої інстанції правильно кваліфіковано за ст.185 ч.1 КК України.

Підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не вбачає.

А тому в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого та захисника необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, к4олегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області,-

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційних вимог обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 відмовити, а вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2016року по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку касаційного провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий В.Ф.Кифлюк

Судді О.О.Дембіцька

ОСОБА_11

Копія вірна: суддя