Постанова № 63802578, 28.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 642/5140/16-п Головуючий суддя І інстанції: Бондаренко В.В.

Провадження № 33/790/868/16 Суддя доповідач Колтунова А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду міста Харкова від 13 жовтня 2016 року про притягнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації м.Краснодар, громадянина України, пенсіонера, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Ленінського районного суду міста Харкова від 13 жовтня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 275,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 серпня 2016 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_2 у місті Харкові по вулиці Беркаса, порушивши п. 2.9 «а» ПДР України, керував мопедом «YAMAXA», в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія ОСОБА_4, в присутності двох свідків, із застосуванням приладу «Drager Alkotester 6810» №ARBF-0426, за результатом якого встановлено 2,07 %.

Суд першої інстанції розглянувши справу, дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, адвокат ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді від 24 жовтня 2016 року скасувати та закрити провадження по справі, вважаючи що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, який ставиться у провину.

Апелянт вказує, що справу судом першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_2, свідків та службових осіб, які складали протокол, в звязку з чим ОСОБА_2 був позбавлений можливості скористатися своїми правами та надати відповідні докази, які спростовують його винуватість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі; пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7; перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддею повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

Пункт 2.9 «а» ПДР України забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, деяких лікарських препаратів,тощо, що знижують реакцію і увагу водія.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, обєктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого спяніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння.

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, зі ступенем спяніння 2,07 проміле, чим порушено вимоги п.2.9 «а» ПДР України.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №415295 від 07 серпня 2016 року, складеному саме за керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, інспектором Патрульної поліції роти №4 батальйону №1 лейтенантом поліції ОСОБА_8 зазначено, що огляд водія проведено на стан спяніння, в звязку з виявленими у водія ознаками: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова.

Саме після виявлення таких ознак інспектором було запропоновано ОСОБА_2 пройти тест на стан спяніння.

Огляд на стан алкогольного спяніння проведено 07 серпня 2016 року о 16 годині 39 хвилин з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotester 6810» №ARBF-0426 (а.с.3), про це зазначено в протоколі АП2 №415295 (а.с.1) з відповідними вказівками номеру та назви приладу, з відповідним корінцем тестування, в якому вірно зазначено, що тестування проводиться до протоколу серії АП2 №415295 (а.с.2), спеціально уповноваженою на те особою, з підписами тестуємої особи та інспектора у відповідних графах документів, з дотриманням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1413/2758 від 11 листопада 2015 року.

Достовірність зазначених документів у суду апеляційної інстанції сумніву не викликає, а тому доводи ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 в частині незаконності проведеного огляду на стан спяніння працівниками поліції не заслуговують на увагу і не є обґрунтованими.

В суді апеляційної інстанції були опитані в якості свідків інспектори ПП роти №4 батальйону №1 УПП в м.Харків лейтенант поліції ОСОБА_8, молодші лейтенанти поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які безпосередньо виявили правопорушення та складали протоколи про адміністративне правопорушення.

За обставинами адміністративного правопорушення ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, надали аналогічні пояснення. При цьому, кожен окремо, зазначили, що вони, виконуючи свої професійні обовязки, 07 серпня 2016 року під час патрулювання кварталу в складі екіпажу у місті Харкові по вулиці Беркаса побачили водія ОСОБА_2, який, керував мопедом «YAMAXA» без номерного реєстраційного знаку та без засобу безпеки - шолома водія, рухаючись дуже хитко, змінював траєкторію руху. Внаслідок чого він був зупинений інспекторами та відносно нього винесена постанова за ст.126 КУпАП. В процесі спілкування з ОСОБА_2 інспектори помітили у водія ознаки спяніння: характерний різкий запах з порожнини рота та порушення координації рухів, внаслідок чого запропонували пройти алкотест, на що водій ОСОБА_2 погодився. Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1413/2758 від 11 листопада 2015 року і було проведено алкотест командиром роти №9 за допомогою приладу «Drager Alkotester 6810» №ARBF-0426, з відповідними документами, які підтверджували справність. При проведенні тесту були присутні поняті, які також засвідчили законність проведених дій та справність приладу. За результатами було встановлено наявність алкогольного спяніння 2,07 %. Інспектори наполягали, що особисто кожен з них та свідки переконались в результаті тесту, при цьому герметична трубка для аналізу була розпакована в присутності понятих. (а.с.4, а.с.5).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», медичному огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, які збільшують час реакції, знижуючи увагу та швидкість реакції.

За наявності таких кваліфікуючих ознак компетентними особами складається протокол про адміністративне правопорушення п.2.9 «а» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП.

Дані обставини про порушення водієм ОСОБА_2 наведених вимог п.2.9 «а» ПДР України, встановлені судом першої інстанції вірно.

Доводи з приводу порушень, як на думку апелянта, судом першої інстанції прав ОСОБА_2, передбачених ст.268 КУпАП є неспроможними, оскільки він повідомлявся про час та місце слухання справи неодноразово, проте за поштовим відправленням з судовою повісткою до поштового відділення не звертався. Крім того, в матеріалах справи міститься його клопотання, в якому він зазначає про розгляд справи без його участі та підтверджує факт визнання винуватості за п.2.9 «а».

Разом з тим, незважаючи на цей факт, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_3 були присутніми, учасникам процесу були розяснені їх процесуальні права, будь-яких доказів, з урахуванням опитаних свідків та пояснень самого ОСОБА_2 в спростуванні його вини, суду не надано.

З метою обєктивного встановлення істини по справі, апеляційним судом неодноразово викликались в судове засідання свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11, в присутності яких проводився огляд ОСОБА_2 на стан спяніння. В судове засідання апеляційної інстанції свідки не зявились, проте з відібраних під час складання протоколу про адміністративне правопорушення пояснень вбачається, що ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підтвердили законність проведеного інспекторами огляду ОСОБА_2 на стан спяніння. (а.с.4,а.с.5).

Доводи ОСОБА_2 та його версія про вживання лікарняних засобів, що і слугувало виявленням за результатом алкотесту наявності алкоголю суд апеляційної інстанції розцінює, як спосіб уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки, в даному випадку, для нього вони мають чіткі наслідки, передбачені законодавством.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, з виявленням в результаті проведеного алкотесту 2,07 % проміле, що за своїм характером є грубим порушенням у розумінні положень ст.30 КУпАП. У даному випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння 2,07 % промілле підлягає безумовному врахуванню при визначенні виду стягнення, адже особа в стані алкогольного спяніння втрачає можливість адекватно оцінювати дорожню обстановку, вчасно реагувати на її зміни та швидко приймати правильні рішення, що може призвести до скоєння ДТП. Тобто умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами один рік, що передбачено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, суддею призначено в рамках санкції статті, виважено, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, та за відсутності обставин, що помякшують відповідальність в такому випадку, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_3 не підлягає.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду міста Харкова від 13 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя -