Рішення № 63802454, 23.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 641/2346/13-ц Головуючий 1 інстанції Боговський Д.Є.

Провадження № 22ц/790/7542/16 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: спадкові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.

при секретарі Калюжній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що вона є донькою ОСОБА_4, яка померла 22 серпня 2012 року. Заповіту на належне їй майно ОСОБА_4 не залишила, тоді як предметом спадкового майна є квартира №162 по пр.. Гагаріна, 41 - А у місті Харкові.

Вона зазначала, що вона є спадкоємицею першої черги після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 22 серпня 2012 року. Проте, нотаріальною конторою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру.

В звязку з цим просила визнати за нею право власності на квартиру №162 по пр.. Гагаріна, 41 - А у місті Харкові в цілому в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 22 серпня 2012 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру №162 по пр.. Гагаріна, 41- А у місті Харкові в цілому в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 22 серпня 2012 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі; вказує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує його права на спадкове майно, оскільки до участі у справі його залучено не було, тоді як він є сином ОСОБА_4, яка померла 22 серпня 2012 року, та також є спадкоємцем першої черги після смерті його матері, однак вчасно не мав можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через те, що мешкав в Ізраїлі, а з 2012 року судом йому було заборонено виїзд за межі Ізраїля для забезпечення вчасної сплати аліментів на дитину.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3, яка у встановлений строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 втратив своє право на спадкування після смерті ОСОБА_4, оскільки у встановлений строк до нотаріальної контори із відповідною заявою не звернувся, хоча йому було відомо достеменно про смерть своєї матері.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Виходячи зі змісту положень даної статті, особи, які не брали участі у розгляді справи але звертаються з апеляційною скаргою, оскільки вважають, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки, повинні довести, а апеляційний суд повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 не брав участі у суді першої інстанції, разом з тим, судом вирішено питання про його права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 22 серпня 2012 року померла ОСОБА_4 (а.с.5).

Позивачка ОСОБА_3 є донькою померлої ОСОБА_4 (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом є її донька позивачка ОСОБА_3 та син ОСОБА_1

Позивачка після смерті матері, у строки, визначені ст. 1270 ЦК України, подала заяву про прийняття спадщини до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори (а.с.40, 51). Син померлої ОСОБА_4 до нотаріальної контори у строки, встановлені ст. 1270 ЦК України, з заявою про прийняття спадщини не звертався, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає. Суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які повинні бути залучені до участі у справі, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13постанови № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка не зазначила інших спадкоємців, а суд першої інстанції не з'ясував коло належних відповідачів та, в порушення вимог ст. 33 та ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не роз'яснив позивачу право на залучення їх до участі у справі та правові наслідки щодо не реалізації такого права.

Розгляд справи по суті спору з неналежним відповідачем позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості заявлених позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, оскільки у апеляційного суду відсутні повноваження про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді