КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №-22-а-26883/08 Головуючий у 1 інстанції Сторчак В.Ю.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретаріФедорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Мельничука В.П.
Демченко Т.І.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2008 року Крижопільська МДПІ звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 2741,85 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Крижопільська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.198, ст.202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримав спадкове майно на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 01.02.2005 року та 15.02.2005 року. 31.03.2006 року ним було надано декларацію про доходи, одержані з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, відповідно до якої ним одержано дохід внаслідок прийняття спадщини в розмірі 54836,93 гривень.
Відповідно до пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 року при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сімї спадкодавця першого ступеня споріднення обєкти спадщини оподатковуються за ставкою 5 % до вартості обєкта власності. Вказана норма Закону була чинною в приведеній редакції на час отримання відповідачем свідоцтв про право на спадщину за законом.
На підставі поданої відповідачем декларації № 227 від 31.03.2006 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001651700/0 від 31.03.2006 року на загальну суму податкового зобовязання 2741,85 гривень.
Відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетними та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону встановлено, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобовязання не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідач отримав податкове повідомлення-рішення №0001651700/0 від 31.03.2006 року про сплату 2741,85 гривень податкового зобовязання 31.03.2006 року. У строки, встановленні ст. 5 Закону, податок з доходів фізичних осіб відповідачем не сплачений.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем дотримано процедуру стягнення податкового боргу, передбачену Законом України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетними та державними цільовими фондами», тому вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Однак, з таким висновком суду колегія не погоджується, зважаючи на наступне.
Так, ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, дані правовідносини регулюються спеціальним законом, а саме Законом України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетними та державними цільовими фондами», який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетними та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно п.15.1.1. ст.15 Закону податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п. 15.2 ст. 15 Закону у разі коли податкове зобовязання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання.
Отже позовна давність відповідно до положень вищевказаного Закону позивачем не пропущена. Заявлена ним позовна вимога ґрунтується на чинному законодавстві, а саме на положеннях Закону №2181. Суд першої інстанції норми цього Закону не застосував і безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог.
З огляду на зазначене, апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції слід задовольнити, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2008 року слід скасувати та постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2008 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 активи в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2741,85 грн. на користь місцевого бюджету на рахунок 33214800700526, код платежу 11010100, одержувач УДК у Томашпільському районі, банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 8020015, код 34701303.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддяГ.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
В.П. Мельничук
Постанова в повному обсязі складена 14.09.2009 р.
Судове рішення № 6380111, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.09.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-26883/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: