Рішення № 63799385, 14.12.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2184/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайсюк О. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гайсюка О.В.

суддів: Дуковського О.Л.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_4» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2016 рокуі

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство звернулося до ОСОБА_3 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що 24.09.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_4», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за яким ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 25000 доларів США до 23.01.2032р. зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами.

Додатковою угодою 24.11.2008р. процентна ставка встановлена 16,5% річних.

Погашення коштів повинно здійснюватися за Графіком шляхом договірного списання ОСОБА_5 коштів з поточного рахунку позичальника, який позичальник зобовязався поповнювати щомісячно у сумі не меншій чергового погашення за Графіком.

За несвоєчасне повне чи часткове повернення коштів передбачено штраф у сумі 20% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених відсотків.

У 2015 році у відповідача виникла прострочена заборгованість, а тому 23.07.2015р. до відповідача ОСОБА_5 направив вимогу про повернення коштів.

Станом на 06.08.2015р. з відповідача підлягає стягненню загальна сума 492647,20 грн., з яких 21455,73 доларів США борг за кредитом, 1601,92 доларів США відсотки, 75,76 грн. комісія, 7940,63 грн. штраф за пропуск платежів.

Посилаючись на це, та вважаючи, що ОСОБА_4 має право вимагати дострокового повернення позики, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 492647, 20 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.08.2016р. позов задоволено частково.

З ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто 484707,17 грн. заборгованості за кредитним договором та 3654 грн. судового збору, у стягненні штрафу 7940,03 грн. відмовлено (а.с.33-37).

В апеляційній скарзі ПАТ «ВіЕйБі» просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу 7940 грн. скасувати та задовольнити ці вимоги ОСОБА_5, посилаючись на неповне зясування усіх обставин справи, неправильну оцінку судом доказів, незаконність та необґрунтованість рішення, яке на думку позивача ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.59-62).

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на неповне зясування судом обставин , що мають значення для справи, невідповідність висновку суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Зокрема, на думку відповідача, позивачем (ОСОБА_5) не надано належного розрахунку заборгованості в частині неустойки.

Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що з квітня 2015 року її балансовий рахунок був заблокований і вона була позбавлена можливості погашати кредит, про новий рахунок її не було повідомлено.

У судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулося в режимі відео конференції 30.11.2016 року, представник позивача (ОСОБА_5) доводи апеляційної скарги позивача підтримала та не погодилася з доводами скарги відповідача ОСОБА_3, в подальшому в судове засідання 14.12.2016 року не зявилася.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та не погодився з доводами скарги позивача.

Апеляційна скарга ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга ОСОБА_3Є підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом вірно встановлено, що 24.09.2007 року між зазначеним ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений кредитний договір за яким ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 25000 доларів США строком до 23.01.2032 року зі сплатою 13% річних.

Згідно з п.2.5.1. Договору позичальник зобовязалася щомісячно поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових або безготівкових коштів у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, встановлених графіком платежів.

Відповідно до п.4.5 Договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення платежів позичальник сплачує ОСОБА_5 штраф у розмірі 20% неповернутих платежів.

24.11.2008 року додатковою угодою сторонами встановлена процентна ставка у розмірі16,5 % річних.

Сторони визнали, що з 12.03.2015 року Кіровоградське відділення ОСОБА_5 було закрите і докази того, що ОСОБА_3 отримала до 06.08.2015 року (до цієї дати нарахований борг згідно із позовною заявою) новий поточний рахунок на який вона могла вносити платежі на погашення боргу відсутні, необхідні реквізити були повідомлені їй лише у вересні 2015 року.

З наданого на вимогу апеляційного суду розрахунку (т.2 а.с. 115-116) вбачається, що ОСОБА_3 ще до закриття відділення ОСОБА_5 порушувала в 2015р. умови договору, не у повному обсязі сплачувала кредит та проценти, а тому ОСОБА_4 набув право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК), але задовольняючи вимоги ОСОБА_5 про стягнення заборгованості станом на 06.08.2015 року в загальній сумі 484707,17 грн., суд першої інстанції не врахував того, що за період з 12.03.2015 року по 06.08.2015 року мало місце прострочення кредитора, оскільки ОСОБА_4 в цей період не вчинив дій (не повідомив належним чином про новий поточний рахунок), до вчинення яких боржник (ОСОБА_3Є.) не могла виконати свій обовязок внести платежі на поточний рахунок , який був заблокований (ч.2 ст.613 ЦК).

Відповідно до ч.4 ст.613 ЦК боржник за грошовим зобовязанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Отже, за період з 12.03.2015 року до 06.08.2015 року слід виключити нараховані проценти, а саме 294,99 дол., 294, 94 дол., 294,96 дол., 295,46 дол., 137,18 дол. (графа 7 розрахунку т.2 а.с.116 зворот.), всього 1317,53 доларів США, що еквівалентно 28405,95 грн. (1317,53?21,56 (курс зазначений в розрахунку т.2 а.с.116 зворот).

Отже загальна сума заборгованості в гривнях зменшується з 484707,17 грн. до 456301,22 (484707,17-28405,95 грн.), а тому рішення в частині визначення загальної суми заборгованості що підлягає стягненню з відповідача необхідно змінити.

Суд дійшов правильного висновку про те, що вимоги про стягнення штрафу у сумі 7940,03 грн. є недоведеними, оскільки банк не надав суду належного розрахунку цього штрафу навіть після витребування судом цього розрахунку.

До того ж суд виходив з того, що позивач не спростував доводів відповідача що з березня 2015 року вона не мала можливості сплачувати чергові платежі з вини кредитора (ч.1 ст.616 ЦК).

Належних розрахунків штрафу позивач не надав і на запит апеляційного суду, для пояснень розрахунку на суму штрафу 12966,20 (більше ніж у позовній заяві) представник позивача у судове засідання не зявився. За таких обставин висновки суду I-інстанції щодо штрафу відповідають наданим доказам і встановленим обставинам. У цій частині рішення скасуванню або зміні не підлягає.

ОСОБА_6 не сплатив судовий збір при подачі апеляційної скарги у сумі 4019,40 грн., за клопотанням ОСОБА_5 сплата була відстрочена, то з ОСОБА_5 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 4019,40 грн.

Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 серпня 2016 року змінити в частині визначення загальної суми заборгованості стягнутої з ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерноготовариства«ВсеукраїнськийОСОБА_4» заборгованість за кредитним договором у сумі 478358,83 грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» 4019,40 грн. судового збору в дохід держави за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: