Ухвала суду № 63799366, 22.12.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2348/16

Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

Іменем України

22.12.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого: Франко В.А.

Суддів: Мурашка С.І., Чельник О.І.

За участі секретаря Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки , шляхом передачі у власністьтазустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_3, Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради та приватний нотаріус ОСОБА_4 про встановлення факту проживання, визнання недійсним договору іпотеки, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - банк) звернувся в суд з позовом доОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки , шляхом передачі у власність .

В обґрунтування позову банк зазначав, що 18 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 030/09.08/88-548КЛ (далі- договір) відповідно до якого позичальнику надано грошові кошти в сумі 25000.00 доларів США на строк до17 вересня 2018 року зі сплатою 12,50% річних.

18 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки №б/н, відповідно до якого банку передано в іпотеку житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером 42, по вулиці Скульського в м. Кіровограді , та який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власностівід 29.08.2008 року, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради .

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Банк зазначає в позові, що позичальник ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 28 липня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 275095,65 грн., з яких: тіло кредиту - 255 286,81 грн.; відсотки - 19 808,84 грн.

Банк просив в рахунок виконання основного зобовязання щодо оплати зазначеної заборгованості, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором №б/н від 18.09.2008 року з ОСОБА_2 а саме: будинок № 42, по вул..Скульського, належного Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 29 серпня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради та зареєстрованого ОКП Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості 29.08.2008 року, про що внесено запис номер 32343 в книзі №153, номер реєстраційний №24522178; будинок має загальну площу 236,8 кв.м., житлову площу 119,3 кв.м., і складається з: АА1- житловий будинок (цегла); Б- яма вигрібна; б- балкон; кр- ганок; Визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на вищезазначений будинок.

Банк вважає, що в рахунок виконання основного зобов'язання він має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому ст.ст.36,37 ЗУ «Про іпотеку».

У листопаді 2015 ОСОБА_2 звернулась в суд з зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк», треті особи ОСОБА_3, Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради та приватний нотаріус ОСОБА_4 про встановлення факту проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом з матірю ОСОБА_7 за адресою: місто Кіровоград, вулиця Скульського, 42 в період з 8 жовтня 2005 року по даний час;визнання недійсним договір іпотеки укладений між Відкритим акціонерним товариством Сведбанк та ОСОБА_2 18 вересня 2008 року, який зареєстрований в реєстрі за №2712.

Обгрунтовувала позовні вимоги тим, що укладення батьками правочинів предметом яких є житлові приміщення, право користування якими мають малолітні або неповнолітні діти, без попередньої згоди органу опіки та піклування є підставою для визнання цих правочинів недійсними, як передбачено статтями 203,215 ЦК України.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 січня 2016 року зустрічну позовну заяву обєднано в одне провадження з первісним позовом. (а.с.98 т.1).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2016 року у задоволенні первісного позову банку та зустрічного позову ОСОБА_2 було відмовлено. Вирішено питання з судовими витратами.

В своїй апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду та в рахунок виконання основного зобовязання щодо сплати заборгованості у розмірі 275095,65 грн. за договором про надання споживчого кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки №б/н від 18.09.2008 року з ОСОБА_2 а саме будинок №42 по вул.. Скульського в м. Кіровограді. Та визнати право власності за банком на даний будинок.

В іншій частині рішення не оскаржувалось.

В судове засідання сторони та треті особи не зявились.

ПАТ «Дельта банк», Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради та приватний нотаріус ОСОБА_4 повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи згідно зворотних повідомлень, які містяться в матеріалах справи.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлялись належним чином. Їх представник ОСОБА_8 надав клопотання про перенесення розгляду справи у звязку з тим, що завершуються перемовини з банком про погодження ним та надання дозволу на купівлю-продаж спірного будинку, що є предметом іпотеки. Колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, так як існують розумні строки розгляду справи. Розгляд справи не впливає на погодження питання між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст..305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Такий висновок суду є правильним та відповідає встановленим обставинам справи.

Судомпершої інстанції встановлено, що 18 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 030/09.08//88-548КЛ, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 25000.00 дол. США зі сплатою 12,50 % річних на строк по 17 вересня 2018 року. Кредит надано на споживчі цілі (т.1 а.с.7-11).

В забезпечення зобов'язання за зазначеним кредитним договором банком прийнято в іпотеку житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями № 42 по вул.. Скульського в м.Кіровограді, який на підставі свідоцтва про право власності від 29 серпня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради та зареєстрованого ОКП Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості 29.08.2008 року, про що внесено запис номер 32343 в книзі №153, номер реєстраційний №24522178 належить відповідачу ОСОБА_5 на праві власності, що підтверджується п.2.1 кредитного договору та нотаріально посвідченим іпотечним договором від 18 вересня 2008 року (т.1 а.с.226-234).

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ«Сведбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (т.1 а.с.31-38).

В додатку №1 до зазначеного договору купівлі-продажу (перелік прав вимоги за кредитами) зазначається кредитний договір №030/09.08//88-548КЛ з позичальником сума за договором 16056,00 дол. США, строкова заборгованість за тілом 10421,50 дол. США, прострочена заборгованість за тілом кредиту 0,00,поручитель ОСОБА_5 ( т.1 а.с.44).

Повідомленням банку від 25 серпня 2015 року підтверджується, що станом на 28.07.2015 року наявна прострочена заборгованість за кредитним договором становила 4418,06 дол. США (т.1 а.с.20).

Згідно з довідкою від 28 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 12469,05 доларів США, яка складається з : тіла кредиту 11571.19 дол. США ; відсотків 897.86 дол. США. На час подання позову розмір заборгованості в національній валюті становить -275095,65грн. (т.1 а.с.6).

Судом першої інстанції встановлено, що 26.08.2015 року було здано на пошту листи-вимоги від 25 серпня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про наявність станом на 28 липня 2015 року простроченої заборгованостів сумі 4418,06 дол. США та запропоновано в строки, передбачені законодавством та кредитним договором сплатити прострочену заборгованість, а в разі незадоволення цієї вимоги банк буде захищати свої майнові права шляхом позасудового врегулювання спору або зверненням до суду з вимогою про звернення стягнення на майно на загальну суму заборгованості , яка станом на 28.07.2015 року становить 12469,05 дол. США. На підставі ст.35 Закону України «Про іпотеку «банк вимагав в 30-денний строк виконати зобов'язання, листи відправлено без повідомлення про вручення (т.1 а.с.20-21)., проте повідомлення про вручення іпотекодавцю листа-вимоги відсутнє.

Відповідно до положень частини 2 статті 16 ЦК України, яка визначає способи судового захисту цивільних прав та інтересів особи, одним із таких способів захисту є визнання права, в тому числі визнання права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом даної норми власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права у суді, який, визначається законом чи договором.

Спеціальним законом, який регулює питання звернення стягнення на предмет іпотеки є Закон України «Про іпотеку».

Частинами першою, третьою статті 33 Закону «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобовязаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до положень статті 36 вказаного Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя, які визначають можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Частинами першою та третьою статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Таким чином, законом визначено судовий та позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні положення містить іпотечні договір укладений між банком та ОСОБА_2

Так, відповідно до п.12.3 іпотечного договору зазначено, що згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке викладене в пп.12.3.1 та 12.3.2 цього договору.

В п.п.12.3.1 іпотечного договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобовязання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» у випадку задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п.12.3 Договору, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що Предмет іпотеки набувається у власність Іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта суб»єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб»єкта оціночної діяльності. При цьому Сторони домовляються, що кандидатура незалежного експерта суб»єкта оціночної діяльності визначається Іпотекодержателем. При оцінці предмету застави незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки які беруть передбачені діючим законодавством на момент оцінки (а.с.227 т.1).

Отже, способом судового вирішення спору є звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу цього предмета з публічних торгів або надання іпотекодержателю права продажу предмета іпотеки (ст. ст. 38,39 Закону України «Про іпотеку», разом з тим, позивач звернувся до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього.

Однак, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання можлива виключно в позасудовому порядку, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для його скасування не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Франко В.А.

Судді: Мурашко С.І.

ОСОБА_9