Ухвала суду № 63797812, 27.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9241/16 Справа № 200/11145/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року м. Дніпро

27 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Куценко Т.Р.

суддів Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 серпня 2016 року у справі за поданням Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року державний виконавець Бабушкінського ВДВС м.Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 /а.с.42-45/.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Бабушкінському ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження ВП 49266258 від 05 листопада 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 200/11145/15-ц від 27 жовтня 2015 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 36 000 грн.

Підставою для обмеження у виїзді за кордон зазначає можливість ухилення боржника у виконанні рішення суду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2016 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України до виконання покладених на неї зобовязань за рішенням суду від 08 липня 2015 року у справі №200/11145/15ц.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову з задоволені подання, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити , а ухвалу скасувати з постановленням нової ухвали, з наступних підстав.

При задоволенні подання державного виконавця Бабушкінського ВДВС м.Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем наведено докази, які обєктивно свідчать про те, що боржником навмисно вчиняються дії спрямовані на ухилення від виконання обовязків.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Матеріалами справи встановлено, що 05 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 200/11145/15-ц від 27 жовтня 2015 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 36 000 грн. /а.с.47/. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження про направлення даної постанови божнику, що прямо передбачено ст..25 ЗУ «Про виконавче провадження».

Також, постановами державною виконавця від 12 листопада 2015 року було накладено арешт на все майно ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення 39600 грн. /а.с.47 оборот/.

22 квітня 2016 року та 22 липня 2016 року державним виконавцем Бабушкінського ВДВС м.Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 - місцем проживання боржника ОСОБА_2 для перевірки її майнового стану, проте двері квартири були зачинені /а.с.52, 53/.

Проте, вчинені державним виконавцем дії з примусового виконання судових рішень результатів не дали, в звязку з чим він і звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази перевірки державним виконавцем реєстрації місця проживання ОСОБА_2, тоді як відповідно до відміток у паспорті боржника вона починаючи з 17 вересня 2015 року знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 та зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту /а.с.69/.

Отже, боржнику не було надіслано належним чином копії постанови про відкриття виконавчого провадження та вихід держаного виконавця перевірки її майнового стану був здійснений за адресою за котрим ОСОБА_2 вже не проживала та була знята з реєстрації, що свідчить про те що боржник не була обізнана про існування виконавчого провадження тому і не могла ухилятись від його виконання.

Разом з цим, право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено у ст.33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.

Пунктом 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобовязань.

Відповідно до п.18 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання. У звязку з цим підлягає зясуванню чи дійсно особа свідомо не виконувала зобовязання, або невиконання зумовлено обєктивними причинами.

Під поняттям «ухилення від виконання зобовязань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обовязку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обовязок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього обєктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що передбачено ст.377-1 ЦПК України, є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення. Такі обставини суд повинен установити, виходячи з відомостей зазначених у поданні, матеріалів виконавчого провадження та пояснень державного виконавця.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно наявність умислу та інші факти, як обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

З матеріалів справи і досліджених в судовому засіданні апеляційного суду матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в них відсутні будь-які докази про ознайомлення боржника з відкритим у листопаді 2015 року виконавчим провадженням та про вчинення виконавчих дій.

Таким чином, за відсутності достовірних даних про ознайомлення ОСОБА_2 з відкритим виконавчою службою відносно неї виконавчим провадженням, відсутні підстави стверджувати, що боржник свідомо ухиляється від виконання судового рішення, і відповідно відсутні підстави для ухвалення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Отже, державний виконавець не довів та в матеріалах подання відсутні будь-які докази того, що боржник свідомо ухилявся від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду, а тому у суду не було передбачених законом підстав для обмеження останнього у праві виїзду за межі України та його тимчасового затримання.

Згідно статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоровя чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання у звязку з чим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про відмову в задоволені подання.

Керуючись ст.ст.303, ст.307, 312 ЦПК України, колегії суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 серпня 2016 року скасувати.

В задоволені подання Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л. Максюта Ж.І.