Ухвала суду № 63796122, 28.10.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

28.10.2016 Єдиний унікальний номер 205/8012/16-ц

Справа №2з/205/122/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року м.Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

за участю секретаря Перцевої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, ?

В С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2016 року заявниця звернулась до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину квартири №7, яка розташована в будинку 31 по вул. Дунаєвського у м. Дніпро (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 337544812101, складові частини обєкта нерухомого майна 1,2-коридори, 3-ванна, 4-туалет, 5-кухня, 6,7,8 - житлові кімнати, 9-шафа, Т-балкон, загальна площа 73,9 кв.м, житлова площа 50,3 кв.м.), яка належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.04.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3; накласти арешт на Уг частину квартири №7, яка розташована в будинку 31 по вул. Дунаєвського у м. Дніпро (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна - 337544812101, складові частини обєкта нерухомого майна - 1,2-коридори, 3-ванна, 4-туалет, 5-кухня, житлові кімнати, 9-шафа, І-балкон, загальна площа 73,9 кв.м, житлова площа - 50,3 кв.м.), яка належить ОСОБА_4, 25.06.1975 р.н., РНОКПП: НОМЕР_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.04.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5; заборонити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 «дошлюбне прізвище ОСОБА_4» ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_2 та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії повязані з відчуженням, зміною, реконструкцією, зміною юридичної адреси, заставою майна, майнових прав на майно, на яке накладається арешт, а саме щодо квартири АДРЕСА_1 (стара назва міста «Дніпропетровськ») (реєстраційний обєкта нерухомого майна 337544812101, складові обєкта 1,2-коридори, 3-ванна, 4- туалет, 5-кухня, 6,7,8-житлові кімнати, 9-шафа, І-балкон, загальна площа 73,9 кв.м, житлова - 50,3 кв.м.).

Суд, зясувавши обставини справи вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити з наступних підстав.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Встановлено, що 27 жовтня 2016 року разом із даною заявою, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_9, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання майна спільної сумісною власністю, витребування майна та визнання права власності.

Суд, зясувавши обставини по справі, дослідивши подані в обґрунтування заявленого клопотання докази, вирішуючи питання щодо застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту та заборони вчиняти певні дії, приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, що стосується спірного нерухомого майна, проте наявність існуючої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання постановленого рішення суду по суті спору ґрунтується виключно на припущеннях заявника, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами.

Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає вимоги заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Шавула