Рішення № 63794377, 18.08.2016, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4128/15-ц

Провадження № 2/209/643/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Петропольської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Камянське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Дельта Банк звернулося до суду з позовом, в якому просить: стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість у розмірі 551632,62 грн. за кредитним договором № 11159752000 від 25.05.2007 року; судові витрати покласти на відповідачів.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.05.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11159752000, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 19200,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,88 % на рік на строк з 25.05.2007 року до 24.05.2016 року. Банк свої зобовязання за Кредитним договором виконав повністю, надавши Відповідачу кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором. 08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариство «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами. Отже, відповідно до вищевказаного Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набув прав вимоги по вищевказаному кредитному договору. Виконання позичальником зобовязань за кредитним договором забезпечується поруками, відповідно до укладених Договорів поруки: № 11159752000/2 від 25.05.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 (поручитель); № 238042 від 25.03.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (поручитель), згідно з якими Поручителі поручаються перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором № 11159752000 від 25.05.2007 року. Відповідальність Поручителів наступає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобовязань за Договором. Поручителі і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручителі відповідають перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у звязку з чим, станом на 28.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 551632,62 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту 311961,27 грн.; заборгованість за відсотками 239671,35 грн.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2016 року позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2016 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5, в судовому засіданні, яке відбулося за їх участю 06.05.2016 року, позов не визнали у повному обсязі, просили в задоволенні позову відмовити, надали до суду заперечення проти позову та доповнення до заперечень проти позову, в яких зазначено, що позивачем не надано доказів видачі кредиту, не надано доказів того, що АТ «УкрСиббанк» є правонаступником АТ«УкрСиббанк», не надано Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитом, вважає, що з урахуванням строків позовної давності позивач не має права вимагати стягнення платежів по кредиту за період з липня 2011 року по серпень 2012 року на суму 3847,33 доларів США, що у гривні за офіційним курсом становить 103280,39 грн., а тому сума боргу складає 12248,72 доларів США. Крім того, вважає, що ОСОБА_3 не може бути стороною цього спору, оскільки договір поруки від 25.03.2009 р. № 238042 було укладено із АТ «УкрСиббанк» у забезпечення кредитного договору № 11159752001 від 25.03.2009 р., який не є предметом позову. Також наголосив увагу суду на тому, що розрахунок заборгованості, наявний у матеріалах справи, здійснений за іншим договором № 11159752001, який було укладено між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 25.03.2009 р. та який не є предметом спору, а тому, враховуючи наведене, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, застосувати строки позовної давності до вимог позивача, строк яких настав до 02.09.2012 р. В наступне судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_5 до суду не зявилася, поважних причин неявки до суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України, про поважність причин неявки суд не повідомила, надала до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, зазначає, що оскільки Додатковою угодою № 1 від 25.03.2009 р., укладеною між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» до кредитного договору № 11159752000 від 25.05.2007 р., було змінено в бік збільшення основне зобовязання позичальника, чим фактично збільшено обсяг її відповідальності, а тому її порука є припиненою відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України, про поважність причин неявки суд не повідомила, надала до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що за договором поруки № 238042 від 25.03.2009 р. вона поручилась перед АТ «УкрСиббанк» за виконання ОСОБА_1 обовязків за кредитним договором № 11159752001 від 25.03.2009 р., який не є предметом цього спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши справу, вивчивши надані сторонами документи, заслухавши пояснення та зясувавши правову позицію відповідачів, перевіривши доводи сторін, даючи оцінку доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11159752000 (надалі по тексту - "Кредитний договір"), відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 19200,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,88 % на рік на строк з 25.05.2007 року до 24.05.2016 року, що підтверджується Договором про надання споживчого кредиту № 11159752000 від 25.05.2007 року, Додатковою угодою № 1 від 25.03.2009 р. до Договору про надання споживчого кредиту № 11159752000 від 25.05.2007 року (а.с.6-14).

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, позичальник зобовязується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом ануїтентних платежів у розмірі 340 (триста сорок доларів США, 00 центів) в день сплати ануїтентних платежів. Розмір ануїтентного платежу може змінюватися у випадку зміни процентної ставки згідно із п.п.1.3.1., 10.2 цього Договору. Позичальник зобовязується повернути суму кредиту та сплатити проценти, штрафи та інші платежі згідно умов Договору на рахунок № 3739311159752, відкритий у Банку.

Згідно п.1.3 Кредитного договору, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 1 від 25.03.2009 р., позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 278,38 доларів США в день сплати ануїтетних платежів, передбаченого Договором.

Згідно п. 5.5. Кредитного договору, у випадку не сплати Позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений договором день сплати ануїтетного платежу більш ніж на один місяць, та/або порушення інших умов Договору та/або порушення інших умов Договору та/або у випадку порушення Позичальником та/або Заставодавцем та/або Поручителем та/або гарантом умов укладеного з Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобовязань Позичальника за Договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 Договору.

Згідно п. 8.1. вказаного Договору, у випадку порушення зобовязання Позичальником в частині не сплати чергового ануїтентного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим Договором на прострочену суму основного боргу Банк нараховує підвищені проценти, в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу, збільшеної на 11,88%. Нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу (дня сплати ануїтентного платежу). На суму прострочених процентів Банк може нарахувати пеню, починаючи з 32 (тридцять другого) календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів.

Судом також встановлено, що 25.05.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 в забезпечення виконання Договору про надання споживчого кредиту № 11159752000 від 25.05.2007 року було укладено договір поруки № 11159752000/2, відповідно до якого відповідач-2 як поручитель зобовязувався перед Банком відповідати за виконання зобовязань щодо повернення суми кредиту, наданої банком позичальнику (відповідачу-1), нарахованими процентами, пенями, комісіями та іншими платежами, передбаченими основним зобовязанням (а.с.15-16).

Крім того, судом встановлено, що 25.03.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 в забезпечення виконання Договору про надання споживчого кредиту № 11159752001 від 25.03.2009 року було укладено договір поруки № 238042, відповідно до якого відповідач-3 як поручитель зобовязувався перед Банком відповідати за виконання зобовязань щодо повернення суми кредиту, наданої банком позичальнику (відповідачу-1), нарахованими процентами, пенями, комісіями та іншими платежами, передбаченими основним зобовязанням, передбаченим Договором про надання споживчого кредиту 11159752001 від 25.03.2009 року (а.с.17-19).

В частині надання кредитних коштів, АТ «УкрСиббанк» свої зобовязання виконав.

З матеріалів справи вбачається, що 08 грудня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі за кредитними договорами № 11159752000 від 25.05.2007 року та № 11159752001 від 25.03.2009 року (а.с.54-56).

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами ПАТ «Дельта Банк», позивач по справі, набув права вимоги по даному кредитному договору.

В контексті викладених відносин, судом встановлено, що спірні правовідносини по справі врегульовані Цивільним кодексом України.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Таким чином, строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання мають виконуватися у відповідності до вимог договору та чинного законодавства у встановленні строки, одностороння відмова від зобов'язань не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки тощо.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів, порушуючи умови кредитного договору, в результаті чого станом на 28.07.2015 року утворилася прострочена заборгованість у розмірі 25003,43 доларів США, що за курсом НБУ на 28.07.2015 року складає 551632,62 грн., з яких: 14140,03 дол. США, що за курсом НБУ на 28.07.2015 року складає 311961,27 грн. заборгованість за кредитом; 10863,40 дол. США, що за курсом НБУ на 28.07.2015 року складає 239671,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.53).

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж для погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 було здійснено 10.06.2010 року, в сумі 880,00 доларів США, гривневий еквівалент якої складає 6967,93 грн., що підтверджується квитанцією № 157 (а.с.165).

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про відступлення права вимоги за укладеним із ним кредитним договором, про розмір заборгованості, та необхідність в строки передбачені законодавством та договором сплатити прострочену (поточну) заборгованість, що підтверджується письмовою досудовою вимогою вих. № 31.4-08/8349/15 від 19.08.2015 року ПАТ "Дельта Банк" (а.с.28).

З матеріалів справи також вбачається, що на адресу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, які є поручителями ОСОБА_1 позивачем були направлені досудові вимоги вих.№ 31.4-08/8339/15 від 19.08.2015 р. та вих.№31.4-08/8338/15 від 19.08.2015 р. відповідно (а.с.29-35).

Згідно статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3, 4ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно правовим висновкам, викладеним у правових позиціях Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 06.11.2013 року (№ 6-116цс13), від 19.03.2014 року (№ 6-20цс14), від 18.06.2014 року (№ 6-61цс14) та від 03.06.2015 року (№6-31цс15), якими визначено, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобовязання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

За таких обставин, враховуючи заявлену відповідачем ОСОБА_1 заяву про застосування позовної давності до вимог позивача, строк яких настав до 02.09.2012 р., суд приходить до висновку щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" простроченої заборгованості за відповідний період включно з вересня 2012 року по липень 2015 року згідно даних представленого позивачем розрахунку (а.с.53), який узгоджується з відповідними положеннями кредитного договору.

Решта позовних вимог щодо стягнення заборгованості за період дії договору кредиту, який не охоплюється означеним трирічним строком від часу звернення до суду, задоволенню не підлягають.

Таким чином, згідно математичного розрахунку стягненню на користь ПАТ "Дельта Банк" з ОСОБА_1 належить прострочене тіло кредиту в сумі 10245,91 доларів США (14140,03 3894,12), що з урахуванням застосованого у розрахунку позивача обмінного курсу Національного банку України в еквіваленті становить 226048,12 грн. (10245,91 х 2206,2278 / 100), а також проценти, нараховані на суми поточної та простроченої заборгованості за кредитом в сумі 7505,17 доларів США (99,68 + 80,37 + 97,91 + 84,03 + 96,13 + 87,6 + 94,32 + 91,21 + 92,5 + 94,85 + 90,66 + 98,28 + 88,8 + 102,25 + 86,92 + 106 + 85,03 + 109,79 + 83,12 + 113,49 + 81,18 + 117,48 + 79,23 + 121,38 + 77,26 + 125,19 + 75,27 + 129,31 + 73,26 + 133,06 + 71,23 + 137,39 + 69,18 + 141,49 + 67,1 + 145,49 + 65,01 + 149,81 + 62,9 + 154,03 + 60,77 + 158,01 + 58,61 + 162,6 + 56,44 + 166,95 + 54,24 + 171,05 + 52,02 + 175,78 + 49,78 + 180,26 + 47,52 + 184,64 + 45,23 + 189,36 + 42,92 + 193,97 + 40,59 + 198,63 + 38,24 + 203,34 + 35,86 + 208,09 + 33,46 + 212,73 + 31,03 + 217,74 + 28,59 + 222,64 + 2,61 + 22,28), що в еквіваленті становить відповідно 165581,15 грн. (7505,17 х 2206,2278 / 100), а усього слід стягнути борг в сумі 391629,27 грн. (226048,12 + 165581,15).

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується. Таким чином, при наявності окремих договорів поруки, кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.

Оскільки, кредитні зобовязання були забезпечені окремими договорами поруки, то кожен з поручителів повинні відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники.

Згідно ч.1, 4 ст.559 ЦК Українипорука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 17 вересня 2014 року (справа № 6-53цс14) закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобовязання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Оскільки у договорі поруки № 11159752000/2 від 25.05.2007 р., який було укладено між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, а умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобовязань боржника за кредитним договором ( п.3.1).

Разом із цим сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобовязань за щомісячним погашенням платежів, крім того сторони врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобовязання, та визначили умови такого повернення коштів.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 здійснив останній платіж 10.06.2010 року, строк у шість місяців для предявлення вимоги до поручителя закінчився 10.01.2011 року, натомість банк звернувся до суду з позовом поза межами цього строку, а тому порука ОСОБА_2 є припиненою і вимоги про солідарне стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.

В той же час, розглядаючи заявлені вимоги до відповідача-3 ОСОБА_3, що ґрунтуються на підставі договору поруки № 238042 від 25.03.2009 р., судом встановлено, що згідно наведеного договору поруки ОСОБА_3 поручилась перед АТ «УкрСиббанк» за виконання ОСОБА_1 обовязків за кредитним договором № 11159752001 від 25.03.2009 р., тоді як позов заявлено щодо стягнення заборгованості за іншим кредитним договором, а саме за договором про надання споживчого кредиту № 11159752000 від 25.05.2007 р.

При цьому, будь-яких доказів щодо наявності обовязку ОСОБА_3 як поручителя відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 ОСОБА_1 своїх обовязків саме за договором про надання споживчого кредиту № 11159752000 від 25.05.2007 р., матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог до відповідача-3 ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 5874 грн. 06 коп., від сплати якого звільнено позивача ПАТ "Дельта Банк".

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований та мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Дзержинського, 119, на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк, код ЄДРПОУ 34047020, заборгованість за Договору про надання споживчого кредиту № 11159752000 від 25.05.2007 року в розмірі 391629,27 гривень, яка виникла станом на 28.07.2015 р. та складається з: тіло кредиту 226048,12 гривень, заборгованість за відсотками 165581,15 гривень, а всього 391629,27(триста девяносто одна тисяча шістсот двадцять девять) гривень 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 5874 грн. (пять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 06 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.О. Решетник