Ухвала суду № 63793368, 23.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1964/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства «Агросвіт» на постанову Одеського окружного адміністративного від 10 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом приватного багатопрофільного підприємства «Агросвіт» до Кілійського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання неправомірною та скасування постанови від 02.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне багатопрофільне підприємство «Агросвіт» подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного від 10 червня 2016 року, в якій просить скасувати та ухвалити нову постанову , якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 10 червня 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову приватного багатопрофільного підприємства «Агросвіт» до Кілійського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання неправомірною та скасування постанови Кілійського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 02.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки безпідставно розглянув справу в порядку письмового провадження, а саме у стислий 10-денний термін. Апелянт зазначає, що спір має розглядатись в загальному порядку. Таким чином, апелянт вказує на порушення свого права щодо ознайомлення з матеріалами справи, а саме з письмовими запереченнями відповідача, що позбавило підприємство можливості підготувати свої письмові пояснення на заперечення відповідача. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання приватного багатопрофільного підприємства «Агросвіт» про надання часу на ознайомлення з матеріалами справи, пославшись на розгляд справи в порядку скороченого провадження та на відсутність, у звязку з цим часу для ознайомлення з матеріалами справи, чим порушив права позивача, визначені ст. 49 КАС України, та порушив принцип змагальності сторін.

Зазначає апелянт також і про те, що залучивши до матеріалів справи копію виконавчого листа, який позивач отримав при ознайомленні з виконавчим провадженням, суд першої інстанції не дослідив цього належним чином, оскільки на цьому виконавчому листі відсутні відмітка про повернення виконавчого листа 12.03.2012 року, в той час як відповідач, разом із запереченнями надав копію виконавчого листа в якому міститься відмітка про повернення виконавчого листа 12.03.2012 р.

Порушенням норм матеріального права апелянт вважає те, що суд першої інстанції неправильно послався на п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», відповідно до якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, предявляються до виконання у строки, встановлені на момент їх видання.

Апелянт вважає, що оскільки виконавчий лист був виданий у 2010 році, неодноразово подавався до виконання, та в останнє був повернутий стягувачу 12.03.2012 р., то з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 22 та ч. 5 ст. 47 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», після повернення виконавчого листа у 2012 році строк предявлення виконавчого документа становить 1 рік, а не 3 роки. При цьому апелянт посилається на правову позицію ВСУ, висловлену у постанові цього суду від 20.01.2016 р. по справі № 6-711цс15.

Кілійський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області та третя особа управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що 08 квітня 2010 року Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 2-а-9163/09/1570 про стягнення з ПБП «Агросвіт» на користь управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 107743,84 грн. (а.с.79).

Строк предявлення вказаного виконавчого листа становить 3 роки, а саме: до 20.03.2013 року.

Також суд першої інстанції встановив, що 30 січня 2015 року стягувач управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, звернулось до відділу ДВС із заявою про примусове виконання рішення суду на підставі зазначеного вище виконавчого листа (а.с. 80).

За результатом розгляду поданої заяви, 02 лютого 2015 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46294743.

Перевіряючи доводи адміністративного позову суд першої інстанції зазначив, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку регулюються Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року в редакції чинній на момент винесення оскарженої постанови.

З посиланням на приписи ст. 1, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, суд першої інстанції зазначив, що державний виконавець після отримання виконавчого документа та за відсутності встановлених законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження виносить постанову про відкриття такого провадження.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу винесення державним виконавцем постанови № 46294743 від 02 лютого 2015 року про відкриття виконавчого провадження за заявою УПФУ в Кілійському районі Одеської області на підставі виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду № 2-а-9163/09/1570 від 08.04.2010 року.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо відкриття виконавчого провадження № 46294743 після спливу строку предявлення виконавчого листа до виконання.

При цьому, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 21, ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року в редакції закону України № 2677-VI від 04.11.2010 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2677-VI, враховуючи, що виконавчий лист № 2-а-9163/09/1570, на підставі якого винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження, видано Одеським окружним адміністративним судом до набрання чинності Закону України № 2677-VI, а саме: 08.04.2010 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк предявлення вказаного виконавчого документу становить 3 роки, про що зазначено і в самому виконавчому документі (а.с. 77, 79).

Також суд першої інстанції врахував приписи п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції з 09.03.2011 року, відповідно до якого строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Послався суд першої інстанції і на ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606, відповідно до якої у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Аналогічна норма закону діяла і на момент видачі виконавчого листа (ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 в редакції від 21.01.2010 року).

Суд першої інстанції встановив, що 12.03.2012 року державним виконавцем відділу ДВС ОСОБА_2 винесено постанову про № 26278948 (а.с. 50-51) про повернення виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду № 2-а-9163/09/1570 від 08.04.2010 року стягувачу на підставі приписів п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606, якою визначено підстави для повернення виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, стягувачу.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що в резолютивній частині п. 2 вказаної постанови, в силу приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606, зазначений новий строк предявлення виконавчого документа до виконання, а саме: до 12.03.2015 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що звернення УПФУ в Кілійському районі Одеської області 30 січня 2015 року до відділу ДВС із заявою про примусове виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду № 2-а-9163/09/1570 від 08.04.2010 року відбулось в межах строку, визначеного законом.

При цьому суд першої інстанції відхилив посилання позивача на висновок Верховного Суду України, викладений в постанові цього суду від 20.01.2016 року по справі № 6-711цс15, зазначивши, що предметом дослідження у справі № 6-711цс15 був виконавчий лист, виданий після набрання чинності Закону України № 2677-VI, а саме: 02.10.2013 року.

Також суд першої інстанції відхилив посилання позивача на факт видачі Одеським окружним адміністративним судом дублікату виконавчого листа, оскільки при розгляді справи встановлено, що виконавче провадження № 46294743 від 02.02.2015 року відкрито на підставі виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду № 2-а-9163/09/1570, виданого 08.04.2010 року, а не його дублікату.

Враховуючи встановленні по справі фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не зявились, у звязку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору по цій справі є правомірність постанови Кілійського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 02.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-9162/09/1570 виданого 08.04.2010 року Одеським окружний адміністративним судом, про стягнення з приватного багатопрофільного підприємства «Агросвіт» на користь управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області заборгованості в сумі 107743,84 грн. (а.с. 79, 81).

У виконавчому листі № 2-а-9162/09/1570 виданому 08.04.2010 року Одеським окружний адміністративним судом, встановлений граничний строк його предявлення до примусового виконання до 30 березня 2013 року, що відповідає п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час видачі виконавчого листа.

Відповідно до матеріалів справи виконавчий лист № 2-а-9162/09/1570 виданий 08.04.2010 року Одеським окружний адміністративним судом, перебував на примусовому виконанні неодноразово та повертався стягувачу 23.12.2010 року, 31.12.2010 року, 10.05.2011 р., 12.03.2012 року, з підстав неможливості стягнення коштів, про що містяться відповідні відмітки виконавчої служби на самому виконавчому листі.

В останнє виконавчий лист № 2-а-9162/09/1570 виданий 08.04.2010 року Одеським окружний адміністративним судом повернутий 12.03.2012 року постановою ВП № 26278948 (а.с. 50-51), в якій зазначено, що виконавчий лист може бути повторно предявлений до примусового виконання в строк до 12.03.2015 року.

02.02.2015 року відповідачем прийнята постанова ВП № 46294743 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-9162/09/1570 виданого 08.04.2010 року Одеським окружний адміністративним судом (а.с. 81).

Апеляційний суд зазначає, що 04 листопада 2010 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» N 2677-VI, який набрав чинності з 08.03.2011 р.

Пунктом 1 розділу І цього Закону викладений у новій редакції Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI, встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 26) 08 квітня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі № 2-а-9162/09/1570, в якому зазначив строк предявлення виконавчого документу до виконання до 30.03.2013 року, що відповідає п. 1 ч. 1 ст. 21 Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, в редакції чинній на час видання виконавчого документа, яким передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, зокрема, виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

З 08.03.2011 р. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, в редакції закону від 4 листопада 2010 року N 2677-VI, передбачав строк предявлення виконавчих документів до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом (п. 2 ч. 1 ст. 22). При цьому строк встановлений для виконання судових рішень обчислюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (п. 1 ч. 2 ст. 22).

Також статтею 23 Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, в редакції закону від 4 листопада 2010 року N 2677-VI, встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання (п. 1 ч. 1 ст. 23). Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23). У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч. 3 ст. 23).

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності оскарженої постанови від 02.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження, та помилковості доводів приватного багатопрофільного підприємства «Агросвіт», які ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини.

Посилання апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд відхиляє як такі, що спростовані матеріалами справи, оскільки провадження по справі відкрито на загальних обставинах 26.05.2016 р. (а.с. 2); 03.06.2016 року справа призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.06.2016 року (а.с. 66); відповідач та третя особа заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 69, 84-85). Відповідно до матеріалів справи, у судовому засіданні 09.06.2016 року враховуючи пояснення представника позивача щодо відсутності додаткових доказів, щодо відсутності необхідності виклику свідків та витребування нових доказів, суд першої інстанції ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 94-97), що відповідає вимогам ч. 6 ст. 128 КАС України. Таким чином, посилання апелянта на розгляд справи в порядку скороченого провадження спростовано матеріалами справи.

Також апеляційний суд зазначає про помилковість посилання апелянта на позбавлення його судом першої інстанції права на надання письмових заперечень на письмові заперечення проти позову, оскільки норми КАС України, не передбачають надання позивачем письмових заперечень на письмові заперечення проти позову.

Щодо розбіжностей у копіях виконавчого листа № 2-а-9162/09/1570 виданого 08.04.2010 року Одеським окружний адміністративним судом, в частині відміток виконавчої служби про повернення без виконання виконавчого листа, апеляційний суд зазначає, що копії виконавчого листа у різних виконавчих провадженнях містять різні дані в силу того, що при поверненні виконавчого листа без виконання в матеріалах виконавчого провадження залишається копія виконавчого листа на якому в подальшому відмітки не проставляються.

Посилання апелянта на правову позицію ВСУ, висловлену у постанові цього суду від 20.01.2016 р. по справі № 6-711цс15, апеляційний суд відхиляє, так як і суд першої інстанції, оскільки у справі, яка розглядалась ВСУ та у справі яка переглядається апеляційним судом різні фактичні обставини справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 96-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства «Агросвіт» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного від 10 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець