Ухвала суду № 63793367, 23.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/423/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Миколаївській області, Головного управління Національної Поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Миколаївській області, Головного управління Національної Поліції в Миколаївській області про визнання протиправними дій при звільненні за скороченням штату, про скасування наказу Управління МВС України в Миколаївській області від 06.01.2016 р. № 5о/с «Про внесення змін до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 р. № 325о/с»; про зобовязання поновити на роботі у звязку із переведенням, відповідно до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 р. № 325о/с, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Національної Поліції в Миколаївській області та ліквідаційна комісія Управління МВС України в Миколаївській області подали апеляційні скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016року, в яких просять скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 13 червня 2016 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов:

- визнав протиправними дії УМВС України в Миколаївській області при звільненні ОСОБА_1 за скороченням штату;

- скасував наказ № 5 о/с від 06.01.2016 р. «Про внесення змін до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 року №325 о/с»;

- зобовязав Головне управління Національної поліції в Миколаївській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до п.9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» у Первомайському відділі поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області та видати відповідний наказ з цього приводу.

Вимоги апеляційних скарг апелянти обґрунтовують тим, що на позивача не поширюється дія Закону України «Про національну поліцію», оскільки позивач перебувала на посаді державного службовця, а тому Управління МВС України в Миколаївській області та Головне управління Національної Поліції в Миколаївській області діяли у межах приписів Закону України «Про національну поліцію».

Також апелянти посилаються на Постанову Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 року в частині звільнення працівників при повній ліквідації підприємства; на відсутність вільних цивільних посад та вільних посад державних службовців.

ОСОБА_1 надала письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що позивач з 1994 року працює в органах внутрішніх справ.

10.11.2014 року позивача наказом № 291 о/с призначено провідним спеціалістом сектору кадрового забезпечення Первомайського міського відділу та присвоєно 15 ранг державного службовця.

Наказом УМВС України в Миколаївській області № 325 о/с від 06.11.2015 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та п.5.ст.36 Кодексу Законів про працю, звільнено за переведенням до Національної поліції з 06.11.2015 по Первомайському міському відділу ОСОБА_1 на підставі рапорту ОСОБА_1 від 06.11.2015 року.

Наказом УМВС України в Миколаївській області № 5 від 06.01.2016 року внесені зміни до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 № 325 о/с в частині звільнення вважати звільненим: згідно з п.8 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України звільнити у звязку зі змінами в організації виробництва і праці в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників з 06.11.2015 року ОСОБА_1, державного службовця 15 рангу, провідного спеціаліста сектору кадрового забезпечення Первомайського міського відділу.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції послався на приписи п.8, п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію», п. 5 ст. 36, п. 1 ст. 41, ст. 184 КЗпП України.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 730 від16.09.2015 утворено юридичні особи публічного права - територіальні органи Національної поліції згідно з додатком та ліквідовані, як юридичні особи публічного права - територіальні органи Міністерства внутрішніх справ згідно з додатком.

На виконання наказу МВС України № 1388 від 06.11.2015 р. прийнято наказ УМВС України в Миколаївській області № 1425 від 06.11.205 року про перелік змін у штатах УМВС України в Миколаївській області.

Наказом Національної поліції № 6 від 06.11.2015 р. затверджено тимчасові штати органів і підрозділів Головних управлінь Національної поліції.

Наказом № 4 від 07.11.2015 р. Головного управління Національної поліції в Миколаївській області затверджено тимчасові штати апарату, органів та підрозділів ГУНП в Миколаївській області, за якими в Первомайському відділу поліції (Первомайськ) передбачено три посади державного службовця - посада юрисконсульта, спеціаліста в режимно-секретному відділі, спеціаліста у секторі матеріально-технічного забезпечення.

Суд першої інстанції встановив, що позивач написала заяву про прийняття її на службу до поліції на посаді юрисконсульта Первомайського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області, та на цій заяві стоїть резолюція начальника Первомайського ГУНП, щодо заперечень на призначення позивача на цю посаду, у звязку з відсутністю юридичної освіти.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п.10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» № 580 працівники міліції, які відмовились від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Проте з моменту опублікування Закону України «Про Національну поліцію» № 580 до моменту прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивачу не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції.

Суд першої інстанції зазначив, що замість УМВС в Миколаївській області було створене Головне Управління Національної поліції в Миколаївській області, на які законом покладені тотожні функції, що полягають у забезпеченні охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Однак відповідач не надав суду доказів, що позивачу пропонувались якісь посади, не надав докази неможливості переведення позивача за його згодою на одну із вакантних посад державного службовця або запропонування позивачу іншої цивільної посади, проте як в судовому засіданні 22.04.2016 позивач пояснила, що вона погодилась би й на цивільну посаду, не обовязково посаду державного службовця, оскільки вона сама виховує доньку, якій 10 років.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобовязання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи, пославшись при цьому на аналогічну правову позицію ВСУ викладену у судових рішеннях цього суду від 17.10.2011 р., № 2а-237а11,від 28.10.2014 р. № 21-484а14.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач звільнений в порушення ч. 3 ст. 184 КЗпП України без обовязкового працевлаштування, оскільки позивач є одинокою матірю, у якої дитина до 14 років, а саме донька 10 років, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на утриманні позивача.

Оскільки позивач має достатній досвід роботи в органах внутрішніх справ, бажання працювати в органах поліції (рапорт на переведення), не зясована можливість подальшого працевлаштування позивача в органах поліції, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ від 06.01.2016 року є протиправним та передчасним.

Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що позивача вже наказом від 06.11.2015 року було переведено до органів поліції, тому правових підстав для прийняття наказу від 06.01.2016 року, яким внесені зміни у наказ від 06.11.2015 року у відповідача не було, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій УМВС України в Миколаївській області при звільненні за скороченням штату, скасування наказу № 5 о/с від 06.01.2016 «Про внесення змін до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 року №325 о/с» мають бути задоволені.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій Головного управління Національної поліції в Миколаївській області при звільненні за скороченням штату протиправними, суд першої інстанції зазначив, що ГУНП в Миколаївській області не здійснював цих дій, тому їх неможливо визнати протиправними.

Також, відмовляючи у задоволенні вимог в частині зобовязання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області поновити позивача на роботі, в звязку з переведенням відповідно до наказу УМВС України в Миколаївській області № 325 о/с від 06.11.2015 року, суд першої інстанції зазначив, що позивача було переведено до органів поліції, проте ГУНП у Миколаївській області не був прийнятий відповідний наказ про прийняття позивача на відповідну посаду.

Оскільки відповідачем не дотримана процедура по працевлаштуванню працівника ліквідованої установи - ОСОБА_1, а саме не запропоновані позивачу посади, на які вона може бути призначена відповідно до своєї посади та фаху, враховуючи приписи ч. 23 ст. 11 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушені права позивача мають бути відновлені шляхом зобовязання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області розглянути кандидатуру позивача для зайняття посади у відповідності до п.9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», у Первомайському відділі поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області та видати відповідний наказ з цього приводу.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не зявились, у звязку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційним суд зазначає, що доводи апеляційних скарг є однаковими (а.с. 129-138, 141-149).

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності факту правонаступництва між Управлінням МВС України в Миколаївській області та Головним управлінням Національної Поліції в Миколаївській області.

Апеляційний суд відхиляє ці доводи апелянтів, як такі, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та на вимогах Конституції України, зокрема ст.ст. 55, 56 Конституції України, відповідно до яких у разі ліквідації субєкта владних повноважень його правонаступником є той новостворений субєкт владних повноважень до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача. Зазначена позиція була висловлена як у Постанові Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 року.

Також ВСУ у постанові від 28.10.2014 року (ЄДРСР № 41602330) висловив правову позицію, відповідно до якої встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобовязання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Доводи апелянтів щодо відсутності правових підстав для вирішення питання переведення позивача до органів поліції, апеляційний суд відхиляє, оскільки позивачу, як державному службовцю, який був звільнений за переведенням до іншої установи, а в подальшому була змінена підстава звільнення (із скороченням штатів), не була запропонована наявна в органах поліції посада державного службовця або цивільна посада. Також апелянти не надали доказів дотримання, при звільненні за скороченням штатів, вимог ст. 184 КЗпП України.

Зазначає апеляційний суд і про те, що заява позивача про прийняття на службу до поліції спрямована на імя т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 року (а.с. 83), на якій стоїть резолюція начальника Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області «заперечую», на час звернення позивача до суду та на час апеляційного розгляду справи не розглянута по суті Головним управлінням НП в Миколаївській області.

Доводи апелянтів щодо не поширення на спірні правовідносини Закону України «Про національну поліцію», та про відповідність їх дій вимогам цього закону, апеляційний суд не приймає, оскільки дотримання вимог закону, який не поширюється на спірні правовідносини, не є доказом правомірності оскаржених дій апелянтів та оскарженого наказу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційні скарги мають бути залишені без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Миколаївській області, Головного управління Національної Поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець