ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2016 року м. Київ К/800/9219/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2016 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року
у справі № 826/21003/15
за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальності «Вектор-С»,
третя особа: Військова частина 3036 Національної гвардії України
про стягнення коштів,
встановив:
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, закрито провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судами норм процесуального права та просить рішення судів скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач не погоджується з касаційною скаргою, тому просить залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Судами встановлено, зокрема що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію окремих напрямів фінансово-господарської діяльності військової частини 3036 НГ України за період з 01 серпня 2013 року по 01 січня 2015 року, за результатами якої складено акт ревізії за № 04-01.1-16/04-ДСК від 24 квітня 2015 року, в якому вказано, що у 2014 році при придбанні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за КПКВ 11001760 продукції військового призначення на загальну суму 472561,20 грн., військовою частиною 3036 зайво сплачено ПДВ на загальну суму 78760,20 грн., з яких 19000,20 грн. - ПДВ за договором купівлі-продажу приладів нічного бачення № 20/СО-2014/418 від 10 грудня 2014 року, укладеного між відповідачем та військовою частиною 3036. Таким чином, внаслідок зазначеного порушення завдано матеріальної шкоди державному бюджету, а тому, на думку позивача, з відповідача потрібно стягнути 19000,20 грн. - ПДВ за вказаним договором.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Приписи норми ст. 2 КАС України кореспондують положення ч. 4 ст. 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми КАС України дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України у своєму рішенні від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13 та повинна враховуватись іншими судами загальної юрисдикції відповідно до ст. 2442 КАС України.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував функцій суб'єкта владних повноважень. В той же час спірні правовідносини виникли внаслідок ймовірного завдання збитків Державному бюджету України відповідачем внаслідок укладення та виконання ним договору з третьою особою. Тому позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення вказаних збитків з відповідача на користь Державного бюджету України.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України в своєму рішенні від 26 жовтня 2016 року у справі № 813/4972/13-а, позов про стягнення коштів за договором купівлі-продажу має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскілки виник спір про цивільне право.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства).
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області відхилити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 63790952, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/21003/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: