Ухвала суду № 63790866, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Київ К/800/2709/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Стародуб О.П.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості та моральної шкоди,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області (далі - Управління ПФУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ), про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості та моральної шкоди

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління ПФУ щодо невиплати заборгованості по заробітній платі ОСОБА_4 Стягнуто з Управління ПФУ на користь ОСОБА_4 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 3 860,06 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 55 145,94 грн. з урахуванням належних відрахувань. Постанову в частині стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ГУ ПФУ оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року зупинено апеляційне провадження у даній справі до надання сторонами витребуваних письмових доказів. Зобов'язано ГУ ПФУ та ОСОБА_4 надати інформацію щодо перебування останнього на лікарняному в серпні-вересні 2014 року з наданням відповідних письмових доказів.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду про зупинення апеляційного провадження, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Апеляційний суд, зупиняючи апеляційне провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтовував необхідністю витребування доказів щодо перебування ОСОБА_4 у період серпень-вересень 2015 року на лікарняному, оскільки дана обставина впливає на правильне вирішення справи щодо наявності розміру заборгованості з виплати заробітної плати, яку відповідач повинен сплатити позивачеві при звільненні останнього.

Проте з такими підставами зупинення провадження у справі погодитися не можна.

Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 156 КАС України та є вичерпним. Так, пунктом 4 частини другої цієї статті передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі за наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що підставою для зупинення провадження у справі є клопотання сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. При цьому, в даному випадку строк зупинення провадження встановлює суд, а клопотання про зупинення провадження у справі повинно бути обґрунтованим.

За перевіркою матеріалів справи, клопотання про зупинення провадження у справі подано ГУ ПФУ, що має у справі статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а тому у розумінні пункту 4 частини другої статті 156 КАС України не наділена процесуальним правом заявляти клопотання про зупинення провадження.

Крім того, зупиняючи провадження у справі до надання сторонами витребуваних письмових доказів апеляційний суд не врахував, що в даному випадку необхідно було визначити термін у вигляді календарної дати, що в подальшому забезпечило б розгляд справи у розумні строки.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.

З огляду на наведе, апеляційний суд повинен був оголосити перерву в судовому засіданні відповідно до статті 150 КАС України, а не зупиняти апеляційне провадження у справі.

За таких обставин, ухвалу апеляційного суду в частині зупинення апеляційного провадження у справі не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому в цій частині вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 222, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року в частині зупинення апеляційного провадження скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

Ю.Й. Рецебуринський

О.П. Стародуб