Ухвала суду № 63790530, 22.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Справа № 876/6120/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Тернопілського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 й подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову - про задоволення позову. Зокрема, апелянт зазначив, що він є власником автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2012 року випуску, з об'ємом двигуну 3200 см куб., податковим органом йому безпідставно було нараховано транспортний податок згідно податкового повідомлення-рішення від 8 лютого 2016 року в сумі 4167 грн. Однак позивач вважає, що дії контролюючого органу є незаконним, оскільки транспортний податок повинен встановлюватись відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Крім того, зазначає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Сторони у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, про причини неявки суду не повідомили, що не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, виданого 21.11.2015 p., позивач є власником автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 3200 см куб.

Враховуючи зазначені характеристики транспортного засобу, Тернопільська ОДПІ дійшла висновку, що вищевказаний автомобіль є об'єктом оподаткування, згідно ст. 267 ПКУ і винесла податкове повідомлення-рішення № 31-17 (форма «Ф») від 08.02.2016 року про нарахування податку в сумі 4167 грн.

Згідно розрахунку, з врахуванням того, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень, а строк експлуатації позивачем даного автомобіля у 2015 році - 2 місяці, таким чином сума встановленого податкового зобов'язання складає 4167 гривень (25000 грн. (ставка) / 12 (базовий податковий (звітній) період = 2083,33 грн. х 2 місяці (період користування об'єктом оподаткування) = 4167 грн).

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність цього рішення з таких підстав.

З 01 січня 2015 року, набрав чинності Закон № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 ПК України, було введено новий податок з громадян України.

Відповідно до статті 267 ПК України:

- пп. 267.1.1 п. 267.1 - платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування;

- пп. 267.2.1 п. 267.2 - об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 см. куб.;

- пп. 267.4 - ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті;

- пп. 267.6.1 п. 267.6 - обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку;

- пп. 267.6.2 п. 267.6 - податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Доводи ж апелянта про те, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, що податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у даному випадку законодавцем не змінено вид податку, а запроваджено новий місцевий податок.

Крім того, такі доводи апелянта стосуються фактично не протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а протиправності розгляду та прийняття Закону № 71-VIII щодо внесення змін до ст. 267 ПК України, який на даний момент є чинним, не визнаний неконституційним і є обов'язковим до застосування на всій території України.

Згідно із пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Це означає, що Законом радам дозволено прийняти рішення на 2015 рік протягом січня 2015 року.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Тернопільської міської ради у січні 2015 року було встановлено на території м. Тернополя ставки транспортного податку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що податкова інспекція правомірно прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, що викладені в оскаржуваній постанові Тернопільського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі № 819/624/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 27 грудня 2016 року.