Ухвала суду № 63790270, 13.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2016 рокусправа № 804/9183/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 р. по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче обєднання "Созидатель" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 р. закрито провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу в частині закриття провадження по справі в частині порушень відносно яких не досягнуто мирової угоди між сторонами, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно матеріалів справи, у листопаді 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19.11.2013 надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче обєднання "Созидатель" (далі - ПАТ "НВО "Созидатель") до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001572205 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 411,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 705,50 грн. та №0001562205 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1 317 917,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 658 958,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 ПАТ "НВО "Созидатель" відмовлено в задоволенні позовних вимог. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову - без змін .

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.02.2015 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

При цьому, під час розгляду справи, від представника позивача, 17.04.2015 року, надійшла заява про закриття провадження у справі в повному обсязі у звязку з досягненням податкового компромісу.

Відповідачем, 17.04.2015 року, також було подано клопотання затвердити примирення сторін у справі у звязку із досягненням податкового компромісу відповідно до підрозділу 9 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та закрити провадження у справі про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2013 № НОМЕР_1 у сумі 5 116,5 грн. та податкового повідомлення-рішення від 06.08.2013 № НОМЕР_2 в частині суми 951 608,38 грн., оскільки з урахуванням вимог Податкового Кодексу України та Наказу ДФС України від 17.01.2015 №13 сума податку на прибуток, на яку може застосовуватися податковий компроміс по податковому повідомленню-рішенню №0001562205 від 06.08.2013 складає 951 608,38 (у т.ч. за основним платежем 634 405,59 грн., штрафна санкція 317 202,79 грн.).

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що компроміс у даній справі є досягнутим за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

За змістом пункту 3 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу.

Для цілей застосування податкового компромісу наведені законодавчі приписи під заниженням податкових зобов'язань розуміють неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Таким чином, ПК України передбачено два способи застосування процедури податкового компромісу: шляхом подання платником уточнюючого розрахунку, в якому відображаються самостійно виявлені суми заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість; шляхом подання заяви до податкового органу про застосування податкового компромісу щодо вже нарахованих, однак неузгоджених грошових зобов'язань з названих видів податків.

При цьому ПК України чітко встановлено обмеження щодо можливості уточнення платником виключно суми заниженого податкового кредиту з податку на додану вартість та/або витрат з податку на прибуток. Тобто, занижені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та занижені суми оподатковуваного доходу в уточнюючих розрахунках, поданих платником у процедурі застосування податкового компромісу, відображенню не підлягають.

Втім, ПК України не встановлює відповідних обмежень у випадку застосування процедури податкового компромісу за заявою платника до податкових повідомлень-рішень, щодо яких триває процедура адміністративного чи судового оскарження.

Відтак, у цьому випадку компроміс може застосовуватись до податкових зобов'язань з податку на прибуток незалежно від підстав їх донарахування - як у разі завищення витрат, так і у випадку заниження доходів.

Аналогічний порядок застосування процедури податкового компромісу передбачений і пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених Наказом ДФС України від 17.01.2015 №13 згідно з яким обмеження щодо досягнення компромісу виключно з підстав завищення витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено для випадків, визначених у абзацах 1 та 2 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій (випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток). Стосовно ж випадків неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та/або податку на додану вартість, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, відповідних обмежень не встановлено.

Отже, здійснене відповідачем тлумачення наведених законодавчих норм не ґрунтується на їх змісті, а тому не може бути розцінене як належна підстава для відмови платнику в застосуванні податкового компромісу щодо оспорюваної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Так, предметом спору в даній справі є винесені за результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ "НВО "Созидатель" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012р. податкові повідомлення-рішення №0001572205, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 411,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 705,50 грн. та №0001562205, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1 317 917,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 658 958,50 грн.

Таким чином, до податкових зобов'язань, нарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Згідно п. 12 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України заява про застосування податкового компромісу може бути подана протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом.

Відповідно до п. 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Так, 03.04.3015 р. позивачем подано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заяву про досягнення податкового компромісу по податку на додану вартість та податку на прибуток в порядку п. 7 підрозділу 92 розділу ХХ Податкового кодексу України по податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 від 06.08.2013р.

Платіжними дорученням № 571 від 08.04.2015 р. позивачем сплачена сума податкового компромісу (5% від суми зобов'язань) в розмірі 170,55 грн. та платіжними дорученням № 572 від 08.04.2015 р. позивачем сплачена сума податкового компромісу (5% від суми зобов'язань) в розмірі 65 895,85 грн. з призначенням платежів платіж з податкового компромісу згідно акту перевірки №100/222/13416334 від 22.07.2013 року.

Приписами п.11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Стаття 194 КАС України передбачає, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

У ч. 1, 3 ст. 113 КАС України закріплено, що сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Тому, з огляду на викладене та враховуючи сплату платником податків податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про досягнення податкового компромісу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо закриття провадження у справі, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 19.12.2016 року.

Головуючий:С.А. Уханенко

Суддя:І.Ю. Богданенко

Суддя:Ю.М. Дадим