Рішення № 63784783, 23.12.2016, Радехівський районний суд Львівської області

Справа №451/1053/16-ц

Провадження № 2/451/439/16

РІШЕННЯ

іменем України

23 грудня 2016 року

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

за участі: секретаря судового засідання Крикавської М.М.

та представників: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

третьої особи ТзОВ «Агро-Лан» і ТзОВ «Лопатин Агро» ОСОБА_3

третьої особи Лопатинської селищної ради ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Радехів справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Зерно Захід, треті особи ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Агро-Лан, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Лопатин Агро та Лопатинська селищна рада Радехівського району Львівської області про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2016 року до суду із позовом звернувся ОСОБА_5, відповідно до вимог якого, просить розірвати довір оренди землі №б/н, укладений 20 листопада 2014 року (номер запису про інше речове право 9048610 від 11.03.2015) між ним та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Зерно Захід» та вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування вимог посилається на обставини, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ЛВ №030470, виданого 17 липня 2000 року Радехівською районною радою на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної ради від 23 червня 2000 року, йому належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка загальною площею 2,5586 га, яка у свою чергу складається із двох земельних ділянок площею 0,5163 га та площею 2,0423 га і, що розташована на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області.

Згідно договору оренди землі №б\н укладеного 20 листопада 2014 року та зареєстрованого 11 березня 2015 року Радехівським районним управлінням юстиції, ним передано ТзОВ «Зерно Захід» в оренду строком на сім років земельну ділянку площею 0,5163 га.

Здійснивши державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки ТзОВ «Зерно Захід» не надали йому (позивачу) другого примірника договору оренди землі.

Починаючи з 2016 року ТзОВ «Зерно Захід» не здійснює господарську діяльність та не використовує передану в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначає, що належна йому земельна ділянка, площею 0,5163 га, без відповідних на те правових підстав використовується іншим сільськогосподарським підприємством, тобто ТзОВ «Агро-Лан», а сплату орендної плати за користування землею у 2016 році здійснювало ТзОВ «Лопатин Агро».

Наголошує, що зі сторони орендаря - ТзОВ «Зерно Захід» його не повідомили на якій підставі надана ним в оренду земельна ділянка використовується іншим сільськогосподарським підприємством, чим порушили його права орендодавця.

Із посиланням на норми матеріального права та судову практику, просить договір оренди землі від 20 листопада 2014 року розірвати та стягнути в його користь понесені ним судові витрати.

Представник позивача вимоги підтримав та у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні зазначеним у позові (а.с.2-3). Окрім цього наголосив, що його довіритель, передавши належну йому на праві приватної власності земельну ділянку в оренду ТзОВ «Зерно Захід», не отримав другого примірника договору оренди. Крім цього, на протязі 2016 року земельну ділянку ОСОБА_5 обробляв не орендар, а ТзОВ «Агро-Лан», на що його довіритель згоди не давав. Більше того, сплату орендної плати за поточний рік здійснило ОСОБА_6 «Лопатин Агро». Настоює на розірванні договору оренди, оскільки дії відповідача виходить за межі господарської діяльності та грубо порушують права його довірителя.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив та пояснив суду, що невідомими особами було викрадено ряд договорів про оренду земельних ділянок, що позбавило ТзОВ «Зерно Захід» надати примірники таких орендодавцям. При цьому зазначив, що в оскаржуваному договорі не передбачено, як підставу його розірвання, ненадання одного із примірників угоди стороні. Також, спершу пояснив, що орендну плату позивачеві ОСОБА_6, інтереси якого він представляє, сплачували вчасно, однак в подальшому настояв на позиції, що сплату оренди може здійснювати будь-яка особа, оскільки наведене прямо не заборонено оскаржуваним договором. Право оренди земельної ділянки має виключно лише ТзОВ «Зерно Захід», однак, за його версією, обробіток землі може здійснювати любе господарство за згодою орендаря (відповідача). Також представник відповідача зазначає, що у 2016 році ТзОВ «Зерно Захід» обробіток земельної ділянки позивача не проводили та оплату орендної плати йому здійснювали, а для здійснення господарської діяльності залучили ТзОВ «Агро-Лан». У задоволенні позову просить відмовити у звязку із недоведеністю.

ОСОБА_3, як представник ТзОВ «Агро-Лан» і ТзОВ «Лопатин Агро» позовні вимоги, що стосуються третіх осіб, інтереси яких він представляє, визнав. У судовому засіданні пояснив, що у травні 2016 року між ТзОВ «Зерно Захід» та ТзОВ «Агро-Лан» було укладено договір про співпрацю. Відповідно до умов договору, ТзОВ «Агро-Лан» засіяли та зібрали урожай на переданих відповідачем землях, що розташовані на території Лопатинської селищної ради, в тому числі і на земельній ділянці ОСОБА_7, а ТзОВ «Лопатин Агро» здійснили виплату орендної плати орендодавцям. Вважає, що земельні ділянки, відповідно до умов договору, ТзОВ «Зерно Захід» передали в оренду ТзОВ «Агро-Лан», а останні їм, відповідно оплатили кошти. У задоволенні позову просить відмовити.

У подальшому ОСОБА_3, будучи допитаним відповідно до ст.184 ЦПК України, як свідок показав, що на протязі 2016 року ТзОВ «Зерно Захід» обробіток земельних ділянок, що знаходяться на території Лопатинської селищної ради Радехівського району та передані ОСОБА_6 в оренду, не здійснювали, як і не проводили виплат орендної плати за такі. Земельні ділянки орендодавців, в тому числі і ОСОБА_5 фактично оброблялися ТзОВ «Агро-Лан». ТзОВ «Зерно Захід» не мають необхідної сільськогосподарської техніки, а тому здійснювати господарську діяльність на орендованих землях не в змозі.

Представник Лопатинської селищної ради Радехівського району ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та у судовому засіданні пояснила, що вона обіймає посаду землевпорядника зазначеної ради. Так, їй відомо, що ОСОБА_5 надав свою земельну ділянку, що розташована за межами населеного пункту, в оренду ТзОВ «Зерно Захід». Однак орендну плату за користування землею здійснював не орендар, а ТзОВ «Агро-Лан». Крім цього, господарську діяльність на пайових землях, що розташовані на території Лопатинської селищної ради, на протязі 2016 року ТзОВ «Зерно Захід» не здійснювали.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, обґрунтування представників третіх осіб і покази свідка, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень ст.ст.11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

На підставі ст.ст.10,60,61 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У розумінні положень ст.ст.15,16 ЦК України, кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути, окрім іншого визнання правочину недійсним.

Так, судом встановлено та не заперечено сторонами, що 20 листопада 2014 року було укладено договір б/н між ОСОБА_5 (орендодавець) та ТзОВ «Зерно Захід» (орендар), відповідно до умов якого в оренду передана земельна ділянка площею 0,5163 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із визначенням розміру відповідної оплати за використання такої (а.с.34-38).

Відповідно до змісту статей 629 та 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами і зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Серед обовязків, що покладені законодавцем на землекористувачів та зазначені у ст.96 ЗК України, визначено серед іншого своєчасно сплачувати орендну плату.

Із наданих суду доказів беззаперечно визначається, що земельна ділянка ОСОБА_5, у складі інших земельних ділянок, ОСОБА_6 «Зерно Захід» у травні 2016 року була передана ТзОВ «Агро-Лан», які за власний рахунок зобовязалися підготувати їх під посадку, провести внесення органічних добрив, оранку, культивацію, засіяти, провести обробіток пестицидами, виростити врожай зернових та олійних культур тощо (а.с.78-81).

Обставини, що ТзОВ «Зерно Захід» на протязі 2016 року не обробляли передану їм в оренду земельну ділянку позивача, визнані сторонами, що в розумінні ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню, а також знайшли своє відображення і у показах ОСОБА_3, допитаного в якості свідка в засіданні 23.12.2016 року.

Також і обставини виплати орендної плати позивачу не фактичним орендарем - ОСОБА_6 «Зерно Захід», а іншою особою, визнані сторонами та містяться в письмових доказах (а.с.82-92).

Відповідно до умов оскаржуваного договору та вимог ст.ст.5,8,13,21,22,25,30,32 та 35 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 орендар безпосередньо приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, орендна плата вноситься безпосередньо орендарем, орендар безпосередньо обробляє орендовану земельну ділянку, зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою орендодавця і орендаря, орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення за письмовою згодою орендодавця, однак такої згоди ОСОБА_5 не надавав.

За змістом ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Також і відповідно до ч.1 ст.32 Закону №161-XIV договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Залучення ТзОВ «Зерно Захід» третіх осіб до обробітку землі та оплати орендної плати орендодавцю не орендарем, припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки, виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

З цього приводу правові позиції містяться у постанові Верховного Суду України від 12.02.2014 (справа №6-166 цс 13).

Зокрема Верховний Суд України зазначив, що виходячи зі змісту статей 24 та 25 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі Закон №161-XIV) припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону № 161-XIV.

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає вимоги позивача належно обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати, понесені ОСОБА_5 слід стягнути у його користь із відповідача.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209-212,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Розірвати довір оренди землі №б/н, укладений 20 листопада 2014 року (номер запису про інше речове право 9048610 від 11.03.2015) між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Зерно Захід».

Стягнути із ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Зерно Захід» (інд.21000, Вінницька область, м.Вінниця, вулиця Винниченка,22/56, код ЄДРПОУ 32141207) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 551 гривню 20 копійок понесених ним судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_9